Országos Ruszin Önkormányzat - Вседержавноє Русинськоє Самосправованя
A Ruszin Művészet remekei 2018
13.12.2018 23:23
„Шедевры Русинського Умілства»
Привітственоє слово предсїдателя Парламента Мадярщины Др. Ласлова Кёвера
Каштель „Штефанія», 17новембер 2018.
 
Честованый пане єпископ! Честована панї посланик! Честованый пан предсїдатель! Честованый пан держсекретарь! Честована сяткувуча публика!
 
Ко занимать ся културов, тот будує свою сполность. Меже тыма, ко пише книгы и читать їх, ко музыкує и слухать музыку, ко пише образы, ваять скулптуры и любує ся ныма, неминуче творить особиту сполность, позур котрої концентрує у єднум направленю, из єдных и тых же доимув родять ся гадкы и чуства, котрі незамітно скапчувуть ся.
У нашум реґіонї мучителный вік обучив пережывшых го законам самосохраненя. Фамілія, церьков, школа опредїлявуть природнї гатары нашого жывота. Сполность, котра є довкола нас, учить нас майважным законам жывота: думати, говорити, одокремлёвати добро од зла. Сякі сполности мы у булшости наслїдуєме и по прошедшум часови, мы мусиме їх признати своїма и у подалшум прислужуєме ся жывотови сполности.
Днешня выставка ‒ свідоцтво успіхув сюй сполности: русинськуй націоналнуй общины, котра прикладать велику намагу у вопросох не лем самозахраненя, айбо и саморозвоя, змуцненя и розвоя своюй културы.
У рук захраненя фамілії дїти співавуть на своюм материнськум языкови співанкы своїх бабок. Мы можеме увидїти предметы быта, котрі сопровождали тяжкый жывот булшости Русинув и хоть немного, айбо сприємнёвали го, робили маленько лїпшым, помагали вутримати трудности: Біблію, котра передавала ся од вутця до сына из ґенерації до ґенерації, матерями – донькам, и, што є сокташом на відику – гев записовали даты роженя дїти, сяточноє шатя, котроє шыло ся и припараджовало ся из душов, из великов любовлёв. Окрем того мы прослухали выступ квінтета имени Антонія Годинкы, котрый указав тісной капчаня музыкалнуй културы Пудкарпатя из высоков академичнов музыков, як у класичных формох переплели ся думкы и душі довєдна бывавучых Русинув и Мадярув.
Честованї панїї и панове!
„Уже тысячлїтя малый народ, прожывавучый у бурливуй зонї великых націй, осознав, же майосновнов повинностёв його є вто, жебы обстати ся оддїлнов націёв, не росплысти ся у модернум світови. Мож завоёвовати несправедливостёв, дикыма обычаями и жестокостёв, айбо застачити властной єствованя мож лем честованём, терпінём и чуством міры”, ‒ писав за нас, за Мадярув Шандор Марої. Се є истина, котруй мавуть ся тримати ушыткі політикы Карпатського басена и фурт дати на ню позур.
Зато зазначеной у Констітуції, на фундаментї котруй збудована наша держава, же „Ушыткі бывавучі у Мадярщині народы – суть державообразувучі“.
Рішеня Державного Собора за День Націоналности гласить: рузнокіпна націонална култура, духовнї памняткы, захраненя традіцій, материнського языка и його розвуй – се невосполнимі цїнности, котрі мусай захраняти.
Не мож забывати, же Союз Европськых Націй быв образованый по Другуй Світовуй войнї, вадь, як фіґурално кажуть Нїмцї, од европськуй нуловуй точкы, коли од Нормандії до Сталінґрада контінент лежав у руинох.
Тогды ушыткі осознавали, на кулько важный мир, котрый основаны на слободї, яку величезну цїну має каждый язык и култура націоналностюв. Се прекрасно розумів и Запад, ослободившый ся од ушыткых діктатур, котрый и заклав фундамент новуй Европы на християнсько-демократичных інстітуціёх и воздвиг новый дом. У тот же час, коли восточна його часть мусила єствовати пуд терором невидануй доты діктатуры, котра была нетерпима до інстітуцій, окрем тых, котрі сама и сотворила.
Тотї, ко жадать правый світ учинити „єдиным“ и єднокіпным, жебы пак го тотално контроловати, на самый перед хотять забрати од народув їх ідентітет, ушытко тото, што історично їх до чогось прикапчує. Сполность, водкы они прийшли, родину, културу, котра се ушытко скапчує.
Час, у котрум жыєме, єднозначно указує, же без културы не буде не лем націоналных общин, айбо у опасности будуть и демократичнї цїнности. Такі ги слобода слова и совісти, право волных выборув, жывот у толерантнуй сполности и правовуй державі. Зато, ко будує сполность и културу, тот єдночасно служыть европському и світовому соєствованю и боронить условія волного жывота.
Честованї панїї и панове!
Из жывота мадярськуй сполности на Пудкарпатю у днешнїй час, можеме видїти, же из наближенём выборув, тридцятьручна політика добрых односин и добрососїдськых капчань была замінена непопуларнов и преступнов політиков днешнёго украинського уряда, котроє выражать ся у роздуваню поломіня націоналного неприятельства. Сяка політика годна прижыти ся лем у такуй сполности, котра стратила віру на ся, не вірує своюй културі и иншакым сполностям, културу котрых могла бы прийняти.
Я пересвідченый, же націоналности нашого реґіона вірувуть у себе и свою културу, зато днесь дуйшло до того, же ушытка політика, котра намісто толерантности буде стремити ся ку марґіналізації окремых ґруп обывательства, изначално буде одказана на неуспіх.
Мадярщина, при вшелиякум обстояню, захранить націоналнї меншыны, бывавучі на ї теріторії, она вухоснує своє вплыв и діпломатичнї можности про пудпорованя Мадярув, прожывавучых за гатарами, жебы они могли жыти на землї своїх предкув, обстали ся лоялныма до державы, де прожывавуть на днешнїй день и обстали ся вірныма сынами своюй націоналности.
Перед Централнов Европов отворявуть ся не лем нові можности, айбо и старі грозьбы и днешнї перспективы взаимодїяня у данум реґіоні.
У XXI столїтю тїнь грозьб и світ новых можностюв замітно опередили бабоны ХХ. столїтя, лишыли у минулости протистояня, вызваноє Тріанонським сіндромом и жыєме у епоху змуцненя націоналных меншын. Мы двигаєме ся уперед крок за кроком, боювучы за свої права и при можности коордінуєме свої дїї из союзниками: составляєме сполнї планы, радиме ся, захраняєме нашу общу християнську културу. Мы знаєме, же лем довєдна мы годнї захранити нашу културу и слободну европську форму бываня.
 
Честованї панїї и панове!
Русинськый и мадярськый народы скапчанї наоктема. Наші судьбы переплели ся у добрі часы и не дуже, у значных и каждоденних моментох. Мы не забываєме, же Русины, подля выслова Великого Князя, Gens fidelissima, самый вірный народ, котрый до послїднёго быв вірный мадярськуй ослободителнуй борьбі.
И до сёго дня дуже важна подїя, же пуднятя заставы ВРМС было начасованой до дня начала збуреня Ференца Раковція. Мы помниме, же єден из майтяжых участкув фронта Первуй Світовуй войны проходив у Карпатох, же у єднум гробі спочивать прах нашых общых предкув, нашых общых героюв.
Мы не забываєме, же по Первуй Світовуй войнї, по окупації Мадярщины и ї теріторіалного росфалатованя 9. новембра 1918. рока в Унґварі быв заснованый Мадярсько-Русинськый Націоналный Совіт, у лицї Русинського Націоналного Представительства, котрый жадав лишыти ся пуд юрісдікціёв и теріторіалнов інтеґраціёв из Мадярщинов.
Мы памнятаєме и мирні часы. И то, же на нижнюй части Мадярщины не было такуй будовлї, у котруй бы не хосновали дерево, котроє сплавляли с карпатськых лїсув, и єднуй кухни, де бы не хосновала ся суль, застачена из Солотвина довєдна из лїсом бокорашами. Не было браня уроджая без русинськых робутникув, застаченя вина у Польщу без русинськых перевозчикув, робота русинськых фахманув тїсно вплела ся у економику державы.
Мы цїниме проведенї довєдна столїтя. Се значить, же у нас была не лем обща минулость, айбо и обща днешнёсть, у котруй мы дїєме про того, жебы у нас было обща будучность.
Мадяры из честованём и ги родина мерькувуть на ваші намаганя, котрі предпринимавуть ся вами про захраненя и приумноженя народа, за жывотом, котрый мы довєдна тримлеме.
Хочу одзначити: русинська сполность усе годна ся сполягнути на мадярську націю и пудпорованя Мадярського Уряда. Ушытка морална и матеріална пуддержка, котру мы годнї додати до вашых намагань – меже многых: вошколованя, релігійный жывот, сосполна робота, култура – служить про тоту цїль, жебы ваш народ быв успішным у Мадярщинї.
На завершеня дозвольте пожелати вам ушыткого доброго и успіхув словами Русинського гімна на вашум путёви, по котрум мы идеме вєдно.
 
„Наш народ любимый,
Да живет свободный!
От него да отдалит ся
Неприятелей буря,
Да согріет справедливость
Уж и руськое племя!”
Най Господь и у послідувучі тысячу рокув подержить нас, уєдно Мадярув и Русинув, на сполнуй Отцюзнинї Карпатського басена!
                                                                                                                          
 
Anyanyelvi kodifikáció mérföldkövei
06.12.2018 12:21
There are no translations available.

 
Pro Cultura Minoritatum Hungariae díj
19.10.2018 11:26
There are no translations available.

Manajló András ruszin festőművész a Pro Cultura Minoritatum Hungariae díjban részesült.

Az Emberi Erőforrások Minisztériuma adományozta Manajló András festőművész részére a Pro Cultura Minoritatum Hungariae díjat - a nemzetiségi közművelődés és kultúra területén végzett kimagasló tevékenysége elismeréseként.

A nemzetiségi kultúra “Kossuth Díj”-nak is említett kitüntetés átadási ceremóniáján, Soltész Miklós - a Miniszterelnökség egyházi és nemzetiségi kapcsolatokért felelős államtitkára azt mondta: „itt Magyarországon a nemzetiségekre kincsként tekintünk. Olyan kincsként, amely gazdagítja az egész nemzetet, az egész országot, az egész Kárpát-medencét”.

Langerné Victor Katalin, az Emberi Erőforrások Minisztériumának társadalmi felzárkózásért felelős helyettes államtitkára elmondta, hogy az odaítélt díjakkal ismerik el a kitüntettek munkáját. A nemzetiségek az országnak olyan erőt és energiát adnak, amely örök értékeket képvisel.

„Manajló András - a híres ruszin művész dinasztiában született festőművész-grafikus - elkötelezett híve nemzetiségi kultúrájának. A népi gyökerek és az egyetemes művészet hagyatéka együttesen határozzák meg szépművészeti tevékenységét, amelynek eredményekén világszerte több kiállításon is bemutatkozhatott.

Számos nemzetközi elismerésben is részesült festőművész, az Országos Ruszin Önkormányzat elnökeként létrehozta a nemzetközi ruszin képzőművészeti gyűjteményt és nemzetközi felnőtt- és ifjúsági alkotótáborokat, kezdeményezte a görög-katolikus fatemplom építését Máriapócson, számos tudományos ismeretterjesztő konferencia és ruszin identitást erősítő kiadvány megjelenését is szervezett.”

Gratulálunk művész úrnak a Magyar Állami kitüntetéshez!