Выставочный зал русинської музейної колекції имени дохтора Атаназа Фединця

 

Адрес: 1147 Будапешт, ул. Дёрмот 85/б.

Ведуча: Шара Пернє-Кламар

Tel.: (+36-1) 468-2636

Датум отвореня: 2004. р.

Емайл:   Этот e-mail адрес защищен от спам-ботов, для его просмотра у Вас должен быть включен Javascript

Офіціалнї податкы: https://muzeum.ruszinok.com/

 

Час роботы:

понедїлёк - четверь: 9-16

пятниця: 9-14

Пережоє согласованя часа візіта возможноє на вшыткых контактох.

 

Історія основаня музея

 

Вседержавноє Русинськоє Самосправованя з наміром захраненя меншыновуй културы и традіцій придїлявуть велику важность изглядованю, колектованю и представленю цїнностюв русинськуй културы и зато 2003. рока было принято рішеня за основаня Выставочного зала русинської музейної колекції имени дохтора Атаназа Фединця.

B уставнум документови проголошена главна задача музея: колектірованя и сістематізація історичных, етноґрафичных, церькувных и духовных цїнностюв русинської меншыны з цїлёв адекватного представленя їх про публику. Адсяк выставленї експонаты хранять културу, язык и традіції а также обогачавуть всеобщу мадярську културу.

10-го фебруара 2006. рока Др. Кінґа Ґёнц сяточно отворила музей, айбо інстітуція и пережого рока дїяла про захраненя русинськуй културы: Общество русинськуй културы, „Фундація за Русинув” и жунськый клуб „Рускыня” довєдна орґанізовали шор міроприять про захраненя традіцій, пак курсы повышеня кваліфікації за материнськый язык и етноґрафію про учителюв русинського языка.

Основну часть колекції музея даровали Марія Черничко, Яношне Ференц, Ґуставне Комад, вдова Яношне Заяковскый, Дёрдьне Геґедувш и фамілії Фединец, Ґіріц, Лявинец, Ортутай. Дякувучы колектірованю зобрали сьме читавоє число експонатув, дотеперь каталоґізовали сьме 148 дарабув. Булша часть предметув подаркы з Мукачова, Воловця и їх околиць, айбо суть и купленї културнї цїнности.

Майважнї предметы з вшелиякых текстілій (хустя, обрусы) и шатя, особо вушытї жунські блузкы. Актуална выставка указує и сята и робутнї дни. У будучности плануєме выставкы тематізованї ку сятам, фурташна выставка буде вручена представленю русинськуй хыжы.

 

Фотоґалерея:

Дїятелность музея

Лекції за русинськый народопис

 

У суботу 10-го юнія у Ґрекокатолицькомурусинському центерови уже другый раз у сюмрокови было орґанізованоє міроприятя з пудпоровфонда Ґабора Бетлена. На сесь раз были читанї двілекції за русинськый народопис и меже притомнїмабыло много не лем дебреценськых Русинув –слухали лекції и гостї, інтересувучі ся жывотоммайзападных Восточных Славян.

Етноґраф БазілТеленко (Дебреценськый універзітет, катедра етно-ґрафії) читав лекцію „Етноґрафичнї сеґментыкултурнуй дїдузнины Русинув”. Припомнянув якменовали Русинув: Рутен, Карпатоукраинець, Русняк, Малорос, Карпаторос, Мадярськый Рус, Ма-дярськый Малорос. Меновали їх за містом бываняавадь з якым етнікумом бывали-бывавуть довєдна.Знамі ґрупы Русинув: Долишнякы и Верховинцї. Верховинцї дїлять ся на три ґрупы: Лемкы,Бойкы, Гуцулы. Русины, котрі у надїї на лїпшыйжывот,одойшли из отцюзнины, провбовали найтивідик, котрый дуже похожый на свуй – акцентовавБазіл Теленко, зато многі выбрали Боршод и Земплин.

Докус из другого аспекта говорила за Русинувісторик Чілла Фединець (Изглядователный центеробщественых наук, Будапешт), повідала за проблемы спувжытя Русув, Украинцюв и Русинув, вернулася у історії онь ку Вікінґам. Чкодило русинськомуідентітетови, же у часы Кадара Русинув приязалику Словакум. 1990. рока зясь признали Русинувайбо списовали їх довєдна з Украинцями. Лем 2001.рока признали самостойным народом.

Шандор Ерделій, музеолоґ,

Товмачив: Віктор Ґіріц

 

 

Пуд орґанізацёв Выставочного зала русинської музейної колекції имени дохтора Атаназа Фединця у резіденції ВРС одбыло ся міроприятя „Антоній Годинка у сущности, у музею и у бібліотецї".

По сяточнуй бесїдї Віктора Крамаренка, предсїдателя ВРС, слїдувала лекція отця Мигаля Тіводора „Антоній Годинка и ґрекокатолицька церьков".

Іринка Сюч-Ворінка, научный секретарь Русинського научного інстітута имени академика Антонія Годинкы читала лекцію „Чуства на папірю. (Фраґменты перепискы", по сёму діректор Ілдіко Поланскіне Надош представила колекцію Годинкы у Бібліотецї Русинув Мадярщины имени професора Іштвана Удварія.

Меже иншыма быв нашым гостём и Др. Ласлов Годинка, внук Антонія Годинкы, котрый повідав інтереснї деталї з жывота академика.

Міроприятя скончило ся фуршетом и дружеськыма бесїдами.

 

 

22.04.2023

Памнятный день Теодора Ромжы у Дебреценї

 

75 рокув тому быв намірено потровеный єпископ Мукачовськуй ґрекокатолицькуй єпар­хії Теодор Ромжа (Бычково 14.04.1911. – Мука­чово 01.11.1947.), його култ фурт розвивать ся. Возвысили го у сан блаженых у яри 2001. рока.

22-­го апріля у Ґрекокатолицькому русин­ському центерови у Дебрецен-Йовжі при­помнянули на жывот и смерть сященомучени­каТеодора Ром­жы. Міроприятя зачало ся панахідов у новуй деревлянуй церьковли по сёму Др. Дёрдь Янка, парох ґрекокатолицькуй общыны Нїредьгаза-Борбаня, преподаватель Семінарії имени Сятого Атаназа, церькувный історик, читав лекцію за жывот и подвиг єпис­копа Теодора Ромжы.

По лекції была представа документалного філма „Осуженый на мучеництво”, котрый нафілмовала телевізія Земплин у 2015 роцї.

Проґраму пудпоровала фундація Ґабора Бетлена. 

 

 

30.03.2003.

Памняткы за Раковція на отцюзнинї Русинув

 

(NKUL-KP-1-2023/3-000310)

 

Пуд орґанізаціёв Выставочного заларусинськуй музейнуй колекції имени дохтора Атаназа Фединця ку юбілеёви роженя Великого Князя было потриманоє міроприятя пудтітулом „Памняткы за Раковція на отцюзнинї Русинув” у читалнуй залї Бібліотекы Русинув Мадярщины имени професора Іштвана Удварія в резіденції ВРС. Гостюв привітствовала ведуча музея Шара Пернє-Кламар, міроприятя отворив Віктор Крамаренко, предсїдатель ВРС.

Много інтересных інформацій познали сьмешором презентації Шандора Ковача за капчаючі ся ку Ференцови Раковціёви ІІ. памнятникы у Пудкарпатю, за історичнї події націонално-ослободителнуй борьбы и ролї Русинув у нюй, за преданость и вірность русинського народа Великому Князёви.

Праздник скончив ся аґапе и цімборськов бесїдов з лектором. Інтересувучі мали можность попозерати Выставочный зал русинськуй музейнуй колекції имени дохтора Атаназа Фединця.