Таборы
15.09.2022 00:00
Табор материнського языка Башкова у Дебреценї 17. юлія 2022.
 
  Третїй за шором табор русинського материнського языка Башкова сёго рока орґанізовали сьме у Дебреценї. З ґрантовськов пудпоров у таборови зучастнило ся 17 школашув. Цїль табора была обновити, росшырити русинські языкові знатя з минувшых рокув, захраненя русинськых традіцій и хованя ґрекокатолицькуй віры. Рушыли сьме до табора 17. юлія с. р. у дві годины по полудню, по Службі и обідови з фаміліёв. Уквартелёваня мали сьме у бывалнї имени Маровті Теолоґічного універзітета Дебрецена, де по прибытю роздїлили сьме містности и ознакомили ся з правилами бываня. По вечері за традіціёв чинили сьме русинську заставу табора. На другому днёви табора были сьме у Порослови, де навщивили сьме Еколоґічный центер Озера-при-Тисї. У керетох екскурзії познавали сьме природу озера через інтереснї інтерактивнї бавкы. Попозерали сьме 3D-філм за природу и по обідови зучастнили сьме ся у кораблёвуй екскурзії, на котруй изглядововали сьме звірку и ростины края. У вуторок навщивили сьме Ґрекокатолицькый русинськый центер, де дїти чинили чічкы з філца. На занятю нас навщивив Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержавного Русинського Самосправованя, котрый подаровав нам нотесы. Навщивив нас ищи и Базіл Теленко, предсїдатель Русинського самосправованя Дебрецена, уєдно з ным попозерали сьме ґрекокатолицьку деревляну церьков и помолили сьме ся. По обідови изза великуй спекоты повели сьме дїти у кліматізовану хыжу бавок, де їм ся дуже любило, по сёму пушли сьме до кіна. У середу, практикувучы изглядованя у школї правил путёвого двиганя, обыйшли сьме варош громаднов доправов. Перва штація была Дебреценськый зоопарк, де попозерали сьме на жывот звіркы у натуралнуй обстановцї. День продовжали сьме у научнo-бавковум центерові „Аґораˮ, де наука, бавкы и забава скапчанї суть из штудованём. Слухали сьме лекцію „Музыкалнї блискавкыˮ, попозерали сьме свойства плыного азота у лабораторнум представленю „Морознї експеріментыˮ, по сюм штудовали сьме чудеса нашуй Сонїчнуй сістемы у Мобілнум планетаріёви. Пятый день табора потримали сьме на штрандови у паркови „SZUSZ”. У пятницю перед обідом навщивили сьме зоопарк на Гортобадї, де на екcкурзії „Сафаріˮ увидїли сьме дикых конюв и буволув. Также попозерали сьме звірюв, котрі изза наступа цівілізації зникли, айбо гев їх заселили назад (вовк, шакал, ґріф, пелікан и др.) и другых звірюв, котрі и теперь бывавуть туй. По обідови навщивили сьме знаменитости Дебрецена. У суботу по фриштикови з болячым сердцём пушли сьме гет з Дебрецена. По традіції перед и по костованю молили сьме ся, пуд час занять и у путованю слухали сьме русинські присловкы и співанкы. Надїєме ся, же дїти мали богатый доимами и добрый тыждень у Дебреценї, и бізуєме, ож годнї будеме се дати їм и на слїдувучый рук.
                                                                                    Ґабріела Ференц, предсїдатель РНС Башкова  
                                                                                            Товмачила: Ірина Сюч-Ворінка
 
 
 
 
 
 
Русинськый табор по захраненю духовного жывота и традіцій. Дебрецен, Земплин од 25. до 29. юлія 2022. рока.
 
Лем у нашому варошови области Гайду-Бігар фунґує русинськоє самосправованя. Потриманя нашого лїтнёго табора дало можность дїтём, котрі бывавуть у Дебреценї и його околицї, освоїти елементы русинськуй културы (материнськый язык, реліґія, традіції). Нашов цілёв было орґанізовати русинськый табор захраненя віры и традіцій, у котрум 20 дїточок дустали можность хосенно провести канікулы, розвивати свої способности, дякувучы кваліфікованым преподавателям, воспитателям и значимым дїятелям умілства, акцентувучы на спознаваню традіцій русинськуй културы. Позад пошырёваня ґлобалізації наші дїти майбулше оддалявуть ся од сёго „спеціфічного” світа русинськых сокташув и цїнностюв. Про реалізацію нашых планув мы попросили Гомоят Таноду (орґанізація воспитованя и школованя) в Дебреценї розробити проґраму табора, основов котруй мавуть быти штудованя русинськуй історії, літературы, языка, спознаваня народных обрядув, традіцій, занятя музыков и прикладным умілством. За рахунок ґранта (NEMZ-TAB-KP-1-2022/1-000484) мы довєдна провели наш денный табор од 25. до 29. юлія 2022 рока. Сёгоручный лїтній табор состояв из двох главных частюв. Перві три дни тыждня пройшли за традіціёв минулых денных таборув у Дебреценї, дали дїтюм файну наладу. Русинськый табор по захраненю духовного жывота и традіцій. Дебрецен, Земплин од 25. до 29. юлія 2022. рока. Окрем сполных бавок и забав наші табораші познакомили ся из основныма елементами русинськуй културы (материнськый язык, реліґія, історія). Были и молитва, и годины языка, а также и театрална пудготовка, спортивнї бавкы, креативноє и традіційноє умілство, фолклорноє представленя и чиненя кулінарных фіномшаґув. У другуй половинї тыждня дїточкы насолоджовали ся природов земплинськых гур, путовали сьме по земли часув Раковція. Мы познакомили ся из русинськыма поселенями Комловшка и Башков, навщивили чудесно обновленый каштіль Раковція у Борші. У керетох нучнуй вандровкы покорили сьме руіны замка Комловшкы и отворили сьме про себе жыву природу потока у долинї Гутак. Хочеме окреме подяковати робутникам комловшськуй Ліснуй школы, котрі валовшнї были застачити файнї условія про бываня. Наша скромна команда, не позеравучы на зунованя, айбо обогачена новыма доимами, файныма споминками скончила свуй путь. Нетерпезливо и з радостёв чекаєме новуй стрічі на слїдувучый рук.
 
 Базіл Теленко, предсїдатель РНС Дебрецена
 товмачила: Евеліна Скіба
 
 
 
 
 
 
 
Русинськый умілськый молодежный табор по захраненю материнського языка и културных традіцій Балатонфёлдвар, авґуст 21-28., 2022.
 
 Русинськый умілськый молодежный табор по захраненю материнського языка и културных традіцій уже булш ги 10. раз быв орґанізованый у Балатонфёлдварі од 21. до 28. юнія. Про булшость дїти табор занимать важноє місто у їх жывотї, каждый рук они мавуть можность довєдна потримати тыждень на Балатонї, розвивати и указати свої таланты. Поєднї табораші активно продовжувуть своє умілськоє дїятельство на міроприятіёх русинськуй сполности. Мы можеме з гордостёв уповісти, ош таборы гравуть велику ролю у хованёви молодых ґенерацій Русинув. У сёму роцї у таборі зучастнило ся 22 дїти. 21. юнія табораші уквартелёвали ся по своїх комнатох, ознакомили ся из правилами беспекы на теріторії табора. На другый день мы потримали офіційну церемонію отвореня табора. Предсїдатель ВРС Віктор Крамаренко привітствовав участникув табора, ознакомив дїти из цїлями русинського самосправованя, пожелав файно одпочити, обогатити ся незабываныма доимами. У бесїдї предсїдатель одзначив, же правительство Мадярщины указує велику пуддержку корінным націоналностям, котрі прожывавуть у нашуй державі, из цїлёв захраненя языка, традіцій. Дякувучы мадярському державному пудпорованю мали сьме можность орґанізовати и сесь табор. Од Вседержавного Русинського Самосправованя дїти дустали трічка. Главна орґанізаторка табора Олґа СілцерЛикович ознакомила таборашув из проґрамов. Были сформованї вшелиякі кружкы: танцёвалный, музыкалный, ремеселный, спортивный. У кунцёви церемонії участникам указали відеофілм за таборы пережых рокув и познакомили ся з новыма дїти. „Старі дїти” подїлили ся веселыма споминками, інформаціями, доимами из пережых таборув, повідали веселї історії, котрі розбудили дяку про „новыхˮ до таборованя. Третїй день зачав ся из ранушнюй ґімнастикы у парку. Музыкалный кружок из помочов учителя музыкы Яноша Бачо занимав ся выученём русинськых співанок, а танцёвална ґрупа розучовала елементы русинського народного танця пуд веденём учителькы танцюв Александры Ликович. Годины русинського языка, народописа и співаня проводили Анастазія Тіводор и Ілдіка Товт. Анастазія Тіводор и Олґа Сілцер-Ликович указали дїтям и технику батіка, котру вухосновали на трічкох. У другуй половцї дня ушыткі насолоджовали ся лїтнїм сонцём, купали ся у Балатонї, бавили лопту, плавали на човнох и скакали на батутї. На слїдувучый день участникы танцёвалнуй и вокалнуй ґруп занимали ся батіком, ибо мы ся добесїдовали, же каждый має учинити своє креативноє трічко про сполноє фотоґрафованя. Проґрама вечура включала віртуалну бавкувікторину из 40 пунктув, котра включала вопросы по історії, ґеоґрафії, русинськум фолклорови, літературі и умілствови. Окреме были вопросы про 6-10-ручных и 12-18-ручных. Се была дїйно весела и поучителна проґрама про таборашув, ибо они у веселуй формі розвивали знаня в области русинськуй літературы, умілства, традіцій, познавали имена знамых русинськых дїятелюв. На пятый день были танцёвалнї, фолклорнї занятя и годины вокала. Дїти готовили ся до Ґала-концерта. Малярька Андреа Сілцер дала можность дїтюм ростворити свуй талант у сфері малёваня. Пак были вшелиякі спортивнї бавкы, плаваня, вікторина, на котруй команды мали отвічати на вопросы по темі русинського фолклора устно. Побідителї вікторин, спортивных бавок дуставали файнї подаркы. На шестый день мы провели Ґала-концерт и выставку. Дїти зачудовали многочиселных гостюв богатов проґрамов. Туй было ушыткоє: модерный танець, балет, народный танець, народнї співанкы, вершы, класична музыка. Концерт указав наскулько наші дїти талантливі, розумнї, креативнї и што цїнноє ся научили у таборі. Семый день мы вручили бавкам, спортивным естафетам, котрі дали незабывнї доими и малым и старшым. Бавили ся з обручом, метали лопты у цїль и у кунцёви могли попробовати стрільбу из лука. По сёму дїти, котрі не окончили переже роботу, малёвали, другі лїпили из пластилина, чинили из бісера вшелиякі креативнї предметы. Вечур мы орґанізовали демонстрацію костюмув, дїти мали повідати за своє шатя и пудготовити нумер: верш, співанку вадь танець. А пак была діскотека, кулмінаціёв котруй стала уже костюмована балова атмосфера. На восьмый день быв прощалный обід, борючи ся из слызами дїти попрощали ся из новыма и старыма цімборами и пообіцяли єден другому на слїдувучый рук назад ся стрітити. Мы из гордостёв можеме уповісти, же табор є аренов збераня великуй кулькости інформації. Дякувучы совмістнуй роботї, дружнуй атмосфері, преподавателям, носителям русинського языка были реалізованї важнї про русинську меншину завданкы: розвуй русинського языка, росшыреня знань русинськуй історії, културы, традіцій, етноґрафії и ґеоґрафії.   Сёгоручный табор быв реалізованый при фінансовум пудпорованю Главного оддїла канцеларії премєр-міністера з вопросув конфесійных и націоналных капчань за рахунок ґранта, выграного у фундації Ґабора Бетлена: NTAB-KP-1-2022/1-000232. 
Олґа Сілцер-Ликович, предсїдатель Общества русинськуй културы 
Товмачила: Евеліна Скіба
 
 
 
Табор русинського материнського языка РНС Башкова у Еґерови
NTAB-KP-1-2021/1-000411
 
Другый за шором Башковськый табор русинського материнського языка сёго рока быв у Еґерови. Дякувучы ґрантови зучастнили ся у нюм 15 школашув. Цїль табора была, жебы обновити, росшырити русинські языкові познаня, добитї у таборі минулого рока, захранити русинські традіції и ґрекокатолицькоє хованя. 
Рушыли сьме до табора 25. юлія с. р. по недїляшнуй службі и обідови з фаміліёв у дві годины пополудню. Нараз по путованю обзерали сьме руины абації бенедіктинув у Мішколцтаполцї. Квартель мали сьме у Молодежнум інтернатови имени Неймана, де по прибытю росквартелёвали сьме дїти и ознакомили їх з правилами бываня у інтернатови. Вечерю мали сьме у готелови „Мінарет“, де быв притомный и предсїдатель ВРС Віктор Крамаренко, од котрого дїти дустали шапкы з русинськым гербом.
 Дополудня слїдувучого дня табора провели сьме у Носваю, де были сьме у каштелёви Де Ла Мотте, у паркови Феї каштеля бавили сьме на вадаску за кінчами. По обідї путовали сьме до Мезёкёвешда, де попозерали знаменитости квартала Гадаш и ґрекокатолицьку церьков. Третїй день табора изза спекоты зачали сьме купанём на штрандови. По обідї одпочивали сьме од купаня умілецьков роботов, зробили сьме заставу табора, малёвали сьме дерево памняток и учинили сьме ковтиковов техников русинськый прапор. Анна Токач тримала лекцію „Курта історія нашого Русинства”, пак Ніколета Кондрат повідала за жывот Ференца Раковція ІІ. По вечері дїти обертали ся на колесї обзора, пак знакомили ся зо знаменитостями площі Добова.
 Четвертый день табора зачали сьме у Чаровнуй Турнї, де были выставкы по фізицї и астролоґії. Позад того через камеру-обскуру позерали сьме на варош, пак навщивили Єпископську палату Еґера. По обідови роспозїровали сьме Марціпанув Копчик и Звонарськый Дом, потому пак пудняли ся у Еґерськый замок, де роспозїровали сьме выставкы.
 Пятницю зачали сьме з аудіоґідовуй екскурзії по Абації цістерціанцюв у Бейлапатфалві. Того же дня были сьме у Сілвашвародови, де возили сьме ся на малуй желїзницї, шейталовали сьме до шыпота Фатёл и вулїзли до яскынї на Ішталловш-кёв. Вечур у Базіліцї Еґера зучастнили сьме ся у Сятуй Літурґії на честь прибытя и приниманя Місійного Креста. 
У послїднїй день з болячым сердцём одийшли сьме з Еґера. 
Подля нашых традіцій начинали сьме и кончали сьме костованя молитвов, пуд час занять и путовань слухали сьме русинські присловкы и співанкы. Пуд час табора мали родный день дває таборашув – каждый дустав у сурпріз торту. Надїєме ся, же дїти потримали богатый доимами и цїнный содержателно тыждень у Еґерови, и сесе будеме годнї дати їм и на слїдувучый рук. 
 
 
Ґабріела Ференці, предсїдатель РНС Башкова
 Товмачила: Ірина Сюч-Ворінка
 
 
Табор Русинського націоналного самосправованя Кішварды у Загонї
NTAB-KP-1-2021/1-000236
 
 
Дякувучы пудпорованёви Фонда Ґабора Бетлена нашоє самосправованя вжек другый раз орґанізує табор про дїти, котрый тримав од юнія 28. до юлія 2. с. р. Про школашув табор быв добров возможностёв у бавковуй формі познати наші сокташі, музыку, їденя. На сесь раз лїтованя про дїти орґанізовали сьме у Загонї, де сьме годнї были пуйти на берег Тисы, де также и з моторового човена чудовали сьме ся на прекрасну нашу природу. Обернули сьме позур дїти на охрану природы, и пилно зберали сьме смітя при путёви.
 Каждый таборовый день дїточкы зачинали ранушнёв ґімнастиков, пак у токови дня знакомили ся з класичнов музыков – зучастнили ся на урокох музыки (гуслї, фортепіан), позад котрых дали малый „концерт” педаґоґам и приятелям. Дякуєме за пудготовку учителям Тібор Бакшани и Др. Ержейбет Турі Ґулачіни!
 Великов радостёв было про дїти повезти ся на біціґлёх у сусїднёє поселеня Журк, де мали можность попозерати на дїйный селськый жывот: на потячый двур, качкы, пулькы, ему, свинчата. Предметы зробленї ныма з утілізованого матеріала дїточкы повезли з собов дому. Дякуєме за набитый доимами день Аґнесї Вакула Повчікни, мерови поселеня Журк!
 Навщивили сьме также Тематичный парк пригод Movie Planet у Вашарошномейнёви, де табораші слобудно веселили ся цїлый день. Пак у Загонёви было приятно купати ся у великуй спецї у освіжавучуй водї басена. Вєдно из бавками дїти дустали якостну інформацію за сокташі, історію предкув, за любов до природы. 
Дякуєме Ласловови Шелмеціёви, мерови вароша Загоня, за любезноє приниманя, за много приятных доимув и пудпорованя! 
Др. Татяна Ерделї, предсїдатель РНС Кішварды
Тавмачила: Ірина Сюч-Ворінка 
Жерело: фейсбук РНС Кішварда
 
 
Молодежный табор Русинського языка и умілства Балатонфёлдвар 
28.06. – 03.07. NTAB-KP-1-2021/1-000370
 
Кіпом орґанізації таборув русинського языка и умілства мож майлїпше сповнити главноє назначеня Общества русинськуй културы, майефективно захраняти русинські традіції, материнськый язык и културнї цїнности меже люди молодуй ґенерації.
 За многоручнов традіціёв стремили сьме ся застачити содержателну проґраму з максімалнов хоснотов и сесь рук. У таборі зучастнило ся 15 дїточок вшелиякого віка. Главнов цїлёв проґрамы было змуцнёваня русинського ідентітета, штудованя материнського языка, спознаваня традіцій и културы.
 Не вшыткі дїти годнї ходити в русинські школы, можность вошколовати ся давуть лем самосправованя и кружкы. Завто штудованя русинського языка, спознаваня історичных русинсько-мадярськых капчань дустали акцент у проґрамі табора.
 Из помочов педаґогув, малярюв и музыкантувпуд час каждоденного проведеня занять з прикладного умілства, співаня, малёваня, музыкы и танцюв дїти розвивали своє креативноє дїятельство.
 У первый день табора ознакомили сьме дїти и родителюв из проґрамов и правилами табора, а также представили орґанізаторув и педаґоґув. Од ВРС ушыткі табораші дустали шапкы из русинськым гербом. Бавноє знакомство участникув створило приятелську атмосферу уже на зачатку табора.
 Каждый день зачинали сьме ранушнёв ґімнастиков. По фрыштикови табораші майлїпше любили пуйти на купаня у Балатонї, ибо была велика спекота. По 11:00 день продовжав ся у залї готела, де каждый день были рузновиднї занятя.
 На годинох народознавства мы обговорили три основнї темы: спознаваня теріторій, де жыють Русины, історія русинськуй націоналности, захраненя русинськуй културы и традіцій. Занятя проводили ся из помочов історикув и знамых русинськых дїятелюв.
 Анна Калинова – учителька языка и історії, пилна хранителниця русинськуй културы, співачка, путём чудесных повідань представила традіції нашуй націоналности. Повідала за свої дїточі рокы в Мукачови, за сохташі и сята своюй фамілії, и за тото, як Русины сятковали давнїйше и які сохташі мавуть днесь.
 По обідови день продовжовав ся рухом и спортом: бавкы из лоптов, бадмінтон, змаганя из пінґ-понґа, фотбала. Нийна Нотія тримала занятя з йоґы. Музыкална ґрупа готовила ся на традіційный ґала-концерт. У четверь путовало ся до видовнї Köröshegy, вудкы нам отворила ся чудесна панорама на озеро Балатон и Тігань.
 Умілскі штудії проходили из великым успіхом. Дїточкы ладили русинські заставы, з бісера гербы и вшелиякі русинські сімболы. Фантазія таборашув майбулше розыйшла ся у малёваню. Русинська історична інтерактивна квіз-бавка указала, як вуросли знатя дїти у часы табора.
 За многоручнов традіціёв завершыло ся фунґованя табора ґала-концертом и выставков умілськых творув. Приятно было видїти, кельо молодых талантливых послїдователюв русинськых майструв росте меже нами.
 Окрему вдячность заслужувуть орґанізаторы и педаґоґы за професіоналну роботу у таборі. Надїєме ся, же традіція каждоручного табора буде про-довжовати ся и у будучности, колы молодї ґенерації у лїтнїй час будуть годнї розвивати материнськый язык, проявити свої умілські способности и по-шырёвати знатя русинськуй културы и історії. 
 
Олґа Сілцер-Ликович, предсїдатель ОРК 
Товмачила: Евеліна Скіба
 
 
Табор материнського языка и духовного хованя у Башкови 2020
 
Пуд орґанізаціёв Реґіоналного Русинського Самосправованя области Боршод-Абов-Земплин, при пудпорованю проєкта NEMZ-TAB-20- 0351, позад всесвітовуй пандемії коронавіруса табор материнського языка и духовного хованя про дїти сёго рока одбыв ся у малолюднум традіційнум ґрекокатолицькум русинськум поселеню Башков од 10 до 14 авґуста с. р. Первый день по історичнум ґотичнум путёви ишли-сьме до Сіксова, де попозералисьме реформатську церьков, а на главнуй площі перед церьковлёв припомнянули-сьме на битку под Сіксовом 8. октовбра 1588. рока. Пасторша Яношне Чомовш ознакомила нас з ґотичнов церьковлёв. Дїти могли пройти ся по вшыткым містностём храма, познакомити ся з процесом реконструкції у выставнуй части и з розкопаныма и законзервованыма памнятками. Ґотичнї елементы будовлї мож было попозерати и доткнути ся зблизка. За екскурзію оддячили-сьме ся співанём нашых співанок. Одпочивали-сьме слухавучы орґанну музыку в прохолоднум римокатолицькум костелови. Дале у нашум путованю обзерали-сьме знаменитї памняткы Віжоля, на містї печатаня Біблії 1590. рока екскурзовод облюк нас в шатя тых часув, зучастнили-сьме ся в інтерактивнуй екскурзії. Мали-сьме можность видїти и мало поучаствовати в автентичнум друкованёви Біблії – одпечатали-сьме першу главу Євангелія од Йоана. Подяковали-сьме за высокофаховой представленя у історичных містностёх співанём одпечатаного фраґмента євангелія на наш кіп, на зачудованя ведучого Міші-бачія. Выпечатаный бук євангелія дустав Ґабор Оббадь, котрый у сюм інтерактивнум представленю бавив ролю Жіґмонда Раковція, котрый дав місто у своюм маєткови и быв покровителём печатаня Біблії. Слїдувучов штаціёв на нашум путёви было поселеня Шіма, де бывавуть лем даскулько люди. Ту мы также попозерали маленьку реформатську церьков, будовану у стілї відецького бароко. Наш позур быв направленый на елементы ґотикы и бароко. По невеликум одпочинку и путованю прибыли-сьме до міста нашого росквартелёваня, табор у Башкови, де намістили свої міста и глядали своїх спувкомнатникув. Комфортабелнї двамістнї деревлянї хыжкы дали можность одпочити нам за далші даскулько днюв. У послїдувучі дни навщивили-сьме ґрекокатолицьку церьков у Башкови. Пан превелебный Ласло Оббадь дав деталный опис церьковли и цїлого поселеня. За помочов родителюв и дїти з Башкова мы зучастнили ся у цїлоднёвуй проґрамі ремеселства, а также познакомили ся зо смачныма шутеминями, приладженыма башковськыма ґаздынями. У нучнуй вандровцї йшли-сьме таинственым путём у темнум лїсї. Слухали-сьме лїсову тихость, боёвали-сьме з комарами, и дустали-сьме ищи вецей доимув. Путовали-сьме вызначеным турістичным путём до замка Реґец у великуй спекотї. Проходячы прекраснов вулицёв Модёровшкы попозерали-сьме дїдузнину містных будователюв, пак дуйшли до замка Реґец. В історичнуй околности дузнали-сьме ся за жывот фамілії Раковціюв и ослободителну войну нашого народа. Реґец - тото маленькой село, мила памнятка про нас. Коли задзвенїв церькувный дзвун, прийшла нам на тямку штука Дюлы Савая „Маленькый Реґецькый ченґетовик”. Нашоє путованя дому было доста авантурным, бо великый лїсовоз совєтскуй файты УРАЛ, котрый мав прийти за нами, айбо запоздив, бо десь застряг. Айбо по його приходї забыли-сьме за нашой зунованя. Обратный путь быв также доста опасным, автомобіл быв з отворенов платформов, сидїли-сьме на пакох соломы, а голузя дерев доста часто швіґали нас на безлюднум лїсовум путёви. Послїднїй день табора зачав ся з пакованя. За нами дуйшов автобус, по путёви дому навщивили-сьме парк пригод у Шаторолйоуйгелю, а по обідї дустали ищи вецей доимув од навщивленя Музея чоколада и бавок у Серенчови. Мы хочеме подяковати ушыткым орґанізаторам табора за їх труд, и Міністерію Людськых Ресурсув за фінансовой пудпорованя.
 
Янош Мигаль Соноцькый 
Товмачила Ірина Ворінка-Сюч
 
 
Єден тыждень на Балатонї фунґовав
табор захраненя народных музыкалных традіцій РНС Пейч
NEMZ-TAB-20-0121
 
Як компензовати дїтюм недостаток комунікації, котра позад карантина так їм хыбіла за довгі місяцї од марца? Йсе была майвечша задача про орґанізаторув и педаґоґув уже традіційного русинського табора из Пейча у Балатонфёлдварі. У містностёх готела Парк Рівіера у половцї авґуста с. р. зобрали ся вечшынов дїти, котрі глєдавуть себе в умілстві. Єдна часть з ных серіозно учить ся бавити на ґітарі и фортепіанї, другі шпацірувуть пуд запалну музыку ‒ мажореткы! На первый позур, як мож сякой дати довєдна? А так, же ушыткі суть дїти и пришли на Балатон, не лем реалізовати свої умілські таланты, айбо и забавити ся, покупати ся, познакомити ся з иныма из своюй ґенерації и вєдно одпочити. Дяковати Господу, вечшу часть тыждня была хвіля, а за смачный и хосенный кост ся постарали орґанізаторы. Одпочити, айбо и дашто новой ся научити! На самый перед ушыткых зъєдинила учителька фортепіана Моріка Мілбауер, пуд веденём котруй дїти ся научили даскулько русинськых народных співанок. Ґітарістув рядив ищи недавнїй сам ученик Ференц Дёндёші. Мажореток и двох хлопцюв (?!) меже ныма тримала у решпеґови Оршоя Гайду. Уже за давнёв традіціёв фунґовала ґрупа дїточок, што учили ся вышывати пуд веденём Мігаля Беце. А Марія Кус тримала у фізичнум тонусї ушыткых участникув табора. Довєдна ся занимали табораші языкознательством, дузнавали ся, напримір, же у мадярськум и русинськум языкови є много елементув, котрі їх роблять ближшыма и помагавуть тым, ко їх учить и хоснує на практицї. Апотеозов быв передпослїднїй день у таборі, коли дїти давали традіційный ґалаконцерт, и указали не лем своїм учителям, што валовшнї учинити на умілськуй сценї. Доимливый подаколи до слыз, и не лем многоручного орґанізатора сых таборув и педаґоґа по класу класичнуй ґітары Йожефа Чегілї, концерт сей зачав ся у великум голї готела, а потом, по просьбі його адміністратора, мажореткы окреме дали великой представленя на майбулшуй сценї ‒ нараз на балатонськум штрандї. Чудесный сяточный сонячный день 20. авґуста ‒ День Констітуції, імпозантной и блискачой шатя молодых исполнителюв, запалнї мелодії, артістізм и сінхроннї рухы мажореток лишыли ся надовго у памняти його участникув и многочисленых позерачув, котрі того дня стали свідками великого дїточого сята. Не менше за своїх ученикув радовали ся вєдно з дїтьми и їх учителї, котрі робили ушытко, обы дїти лїтовали ги яло у сей час рока ‒ научили ся дашто новой и весело з хосном одпочили!
 
 
Русинськой Націоналной Самосправованя Башкова
Табор материнського русинського языка – Абод 2.08.2020. – 7.08.2020.
NEMZ-TAB-20-0269
 
 Основнов цїлёв Башковського материнського русинського языкового табора было познакомити дїти з русинськым языком и змуцнити ґрекокатолицьку віру - каждой костованя зачинало ся и кончало ся молитвов. Рушыли-сьме до русинського табора в Абодї 2. авґуста с. р. по недїляшнуй службі. По росквартелёваню пороздавали-сьме дїтюм трічка з русинськым гербом и провели-сьме отвореня табора. На мінту русинського учинили-сьме заставу табора, котра была розмалёвана одпечатками дїточых рук. Пак пекли-сьме солонину коло ватры. На другый день табора пушли-сьме у Сендрув, де Іштван Йошвай провьюг нас по знаменитых містох вароша. По обідови навщивили-сьме cталактітову яскыню у Аґтелекови, де зучастнили-сьме ся на екскурзії середнюй довжыны коло Черленого озера. Повечеряли-сьме у Йошфафові, и насыченї новыма доимами вернули ся на салаш до Абода. У второк ознакомили-сьме ся з Мішколцськым зоопарком, де изза спекоты погостилисьме дїти змерзлинов. По обзераню Ліллафюреда и обіда сїли-сьме на малу желїзницю, и путовали-сьме до кунцёвуй штації. У кунцёви дня зробили-сьме одпочивну прогулку у Діошдёрдськум паркови Феї. У середу про одпочинок орґанізовали-сьме умілські занятя. До обіда дїти з помочов Іштвана Варґы занимали ся валянём и горчарством. По обідови табораші серветковов техников учинили клепачі на двері а также робили тризмірнї образы из фарбленуй соли, русинську заставу. Дёрдни Орос-Товт, предсїдатель містного РНС и ї ґазда указали нам знаменитости Абода, а Русинкы села посиловали нас крумплёвыма ланґошами и напитками. 6. авґуста праздник Преображенія Господня потримали-сьме у ґрекокатолицькум храмови Еделейня, пак навщивили-сьме каштель Л'Гуілліер-Кобурґ. По обідови приготовили про дїти сурпріз: повели їх до кіна, де вни дустали напиткы з поп-корном. У пятницю до обіда дїти ищи учинили дерево памняток, а по обідї рушыли-сьме дому.
 Пуд час табора дїти вецей ся познакомили, сполчили ся у истинну команду. Пуд час екскурзій дустали познаня з областюв історії, біолоґії, ґеоґрафії, етноґрафії, а главной, же учили ся русинськым традіціям, русинському языкови. Велми-сьме радї, же дїти до днешнёго дня з вдячным сердцём споминавуть на дни у таборови. Плануєме, же у будучности, на велику радость дїти, як лем будеме мати возможность, організуєме ищи таборы, чым годнї-сьме зачати нову традіцію.
 
Ґабріела Ференц, предсїдатель РНС Башкова
Товмачив Віктор Ґіріц

 

 
 
Табор русинського языка и умілства
у Балатонфёлдварі 2020.06.16-24
NEMZ-TAB-20-0048
 
Ужек десятый раз прийшов шор на проведеня молодежного табора русинського языка и умілства у Балатонфёлдварі, у готелови „Парк Рівієра”. Сей готел, котрый розміщеный у чудеснум паркови, роками быв чудесным містом зато, же ту много міста, де любленым дїточым бавкам надає ся простур, а также понукнутї суть їх майпопуларнї кіпы спорта. У таборі зучастнило ся 30 дїточок вшелиякого віка од дошколного до середнюй школы. Одповідно до епідеміолоґічных правил сёго рока, вшыткым дїточкам, котрі припутовали, вумірёвали температуру тїла и вжек на рецепції готела ушыткі зачинали заквартелёваня з дезінфекції рук. Проґрамы (ранюшна ґімнастика, йоґа) были потриманї у паркови готела. Окрем максімалного триманя епідеміолоґічных правил, были реалізованї проґрамы малёваня, умілства, рукодїлства, танцюв у затвореных містностёх. Про нашой хоснованя было ку діспозіції даскулько комнат, так же мы могли опредїлити наперед кулькость люди, котрі одповідавуть правилам безопасности. Уже на другый день по обідї были проґрамы. У тот день до табора прийшов малярь Янош Шебештень, котрый своїма хосенныма порадами и сполнов роботов збогатив нашых дїточок незабутнїма споминками. Табораші ознакомили ся из новыма техниками малёваня, фарбленя. Дїточкы мали можность свої учиненї умілські роботы забрати дому. Погода была ку нам не дуже кедвешна, не дуже штімовала на купаня и загоряня, лем даскулько смілых дїти пушли у Балатон. Сяку сітуацію компенсовали-сьме тым, же-сьме проводили много-много бавок и конкурсув на свіжум воздухови. З ных бы єм одзначила трамбулін, на котрум многі ся научили метати салто, и числові войны, котрых дїти дуже чекали и приладили начиня властныма руками. Окрем того мали можность бавити фотбал, теніс, научити ся файнї русинські співанкы на  отвореному воздухови. У танцювалнуй залї дїти выучили ґімнастику, модернї и народнї танцї. По обідові дїточкам дуже полюбило ся заниманя рукодїлством, де ушыткі дустали трічко, котроє вумалёвали своїма руками одповідно до властных умілськых ідей. По вечері указовали нам відео за Русинув, за їх фолклор. Были демонстрованї одрывкы из документалных філмув за одпочинок туй у минулости, се было дуже інтересно и весело, многі замерьковали, як вуросли за сї рокы. За давнёв традіціёв завершыло ся фунґованя табора грандіозным ґала-концертом и выставков дїточых робут, котрі продемонстровали вшытко тото, што ушыткі дїти дузнали ся и научили ся за такый куртый час. За день до затвореня табора, уже перед обідом, отворила ся выставка дїточых малюнкув. У сюй выставцї каждый мав можность продемонстровати, як його талант змуг отворити ся на такум прекраснум містови. Завершыла ся выставка сполным фотоґрафованём на березї Балатона, у котрум позад довгого приладжованя зучастнили ся ушыткі.
 
Олґа Сілцер-Ликович
Товмачила Ірина Ворінка-Сюч
 
Русинськый молодежный языковый и спортивный табор
Балатонфёлдвар 2019.06.15-24
Сего рока про школашув од 6 до 18 рокув уже восьмый раз тримав ся языковый,
творчый, умілськый и спортивный табор. Се значить про нашых дїти, ги и все,
фантастичнї доимы и радость од стрічі из старыма цімборами и цімборашками, з
котрыма уже не первый рук уєдно проводять у таборі сї прекраснї лїтнї дни.
За час фунґованя табора было заголошено на сайтови Общества Русинськуй Културы.
Прибывшых дїти стрітили и росквартелёвали подля складенуй проґрамы. По вечері,
пуд час отвореня табора, дїти познакомили из проґрамов на цїлый тыждень,
познакомили из педаґоґами, котрі будуть проводити занятя. На роздїл од минулых
рокув ушыткых участникув табора подїлили на три ґрупы подля віка и інтересув.
Каждый день у таборі зачинав ся из ґімнастикы. Первый день уже по традіції зачав ся
из народописа и продовжив ся ипен ги все: табораші малёвали русинськый герб, пак
написали свої имена на трічкох, котрі дустали у дарунок. По обідови настав час купаня,
 
загоряня на Балатонї, бавкы з лопдов у водї. А вечур продовжыв ся спортивныма
бавками и конкурсами.
У послїдувучі дни вшыткі занятя мы плановали и проводили, рахувучы, яка была
погода. До обіда, скоро рано, ходили сьме на берег озера, купали ся, бавили ся, од 11
годин проводили занятя з малёваня, прикладного умілства, а пополудню, до 15-уй
годины, коли не дуже мож быти на сонцёви, проводили занятя з танцюв, співох.
Мали сьме велику серенчу, ушыток час погода была прекрасна, зато 4, 5 и 6 дни у
таборови провели сьме єднако. У первуй половцї дня по пувдруга години занятя
русинськым языком, вокалом, танцями, малёванём, співом. По обідови дїти знакомили
ся из книжками по русинськум народописови, з новинков „Русинськый Світ”,
учебником „Русинськый Калейдоскоп”.
По вечері дїти бавили фотбал, скакали на трамбулінї. У четверь зачала ся пудготовка до
конкурса „Кто Што Знає”, жебы на другый день вуйти на сцену файно пудготовленыма.
Як было приятно позерати, які талантливі наші дїточкы, як файно они выступали.
Даніел Горта декламовав русинскі вершы, Біанка Сілцер вєдно из руководителём
табора заспівала русинські народнї співанкы, Шара Філіпінї дуже файно заграла на
піанї, Лілі Сілцер указала чудесный танцёвалный номер. Вінце Парколаб и Арманд
Сілцер продемонстровали прекрасну игру на гітарі, а Вівієн Ликович зачаровала
слухателюв игров на флетнї. Концерт завершыв ся сполным танцём, котрый участникы
выучили пуд час проведеня занять у таборі. Потому ушыткі, и участникы, и гостї,
могли познакомити ся из креативныма творами, из котрых стала цїла выставка. Вечур
каждый дустав приятный дарунок на спомин за файный одпочинок у таборі. У сюм
роцї мы булше клали надголос на бавкы, спорт у водї, путованя по Балатонови. Зато
єдна часть участникув табора навщивила Тігань, друга шейталовала у порту, де мож
было миловати ся чудесным салутом.
У передпослїднїй день была слободна проґрама: купаня, шейталованя у вароші,
спортивнї бавкы. На вечур ушыткі были покликанї на гріль партї, де мож было запечи
зеленину, мнясо, сыр.
У послїднїй день, по обідови, табораші прощали ся єден з другым, из педаґоґами,
мавучы надїю, же и на другый рук они назад стрітять ся и будуть участвовати у такых
ипен інтересных проґрамох. Ушыткі збогатили ся інтересныма памнятками.
Ги и переже каждый понюс дому трічко, дарчикы, свої роботы, котрі учинив пуд час
занять у таборі на файну памнятку за лїтованя на Балатонї у русинськум таборови.
Мы дуже надієме ся, же проґрамы у таборі помогли укріпити у дїти комунікабелность,
русинськый ідентітет. Думаву, сполнї занятя, час, проведеный у кругови цімборув и
цімборашок поможе їм найти достойну путь ку самовызначеню. Хочу подяковати
ушыткому педаґоґічному колективови за роботу, ушытким родителям и дїточкам.
Потриманя нашого табора стало возможным, дякувучы ґранту Міністерії Людськых
ресурсув NEMSZ-TAB-19-0175
 
Олґа Сілцер-Ликович
Предсїдатель Общества Русинськуй Културы
 
Русинськый Націоналный Табор у Маріяповчі
15-20. юлія 2019. рока
У Русинськум Націоналнум Таборі Маріяповчы за єден тыждень проводили ся занятя з
умілства, народнуй творчости, народных танцюв, материнського языка и, не за
послїднїм шором, участникув чекало дуже смачноє їдїня.
 
Пуд час отвореня табора предсїдатель Русинського Націоналного Самосправованя
Маріяповчы Яношни Русинко привітсвовала дїти и повідала їм за проґраму табора,
правила справованя. По сюй бесїдї молодї табораші усалашыли ся.
Основнов частёв проґрамы табора было изученя дїточками русинського языка. Окрем
того важный аспект ‒ се возрожденя народных сокташув (познатї даты, важнї історичнї
періоды жывота русинського народа) и захраненя народных традіцій, збераня дїточых
казок, вершыкув и т.д.
Цїлый тыждень участникув табора чекали інтереснї и веселї завданкы, заниманя
спортом, народным умілством, изглядованём історичных фотоґрафій поселеня. Яношни
Русинко, ї дочка учителька Тюнде Русинко Ґіціни и Даніел Ґіці пуд час триманя табора
знакомили дїти з оріґіналныма ідеями из прикладного умілства.
Вєдно з заниманём умілством, музыков, танцями, проводили ся історичнї конкурсы.
Урокы теолоґії тримав Др. Йожеф Кіш, котрый знакомив дїти з русинськыма
реліґійныма традіціями, котрі лежать у фундаментї традіцій Маріяповчы, повідав за
вопросы націоналных традіцій у Біблії.
Ушыткі табораші много дузнали ся пуд час потриманя табора, дякувучы
професіоналізмови педаґоґув. Учителька Єва Вона вела курс драматурґії, Томаш Варґа
учив танцям и народным бавкам, Віктор Форкош вюг керамику и горчарство, Ріта Вона
– изготовленя бабовок, Єва Пастор учила дївочок вышывати бісером, ґрафіцї и
малюнкови. Особыма были заниманя музыков, ибо оркестер „Ґеріце“ познакомив
ушыткых из народныма інструментами и народныма співанками, характерныма про сей
відик.
Проґрамы куріровали члены Културного Центера и студенты-волонтеры, за што їм
окремі подякованя и честованя.
Проведеный табор при пудпорованю Міністерії Людськых Ресурсув
Нумер ґранта NEMSZ-TAB-19-0050
 
Товмачила: Ірина Скіба
 
Русинськый табор захраненя традіцій народнуй музыкы у Балатонфёлдварі
2019.08.16-21.
Уже традіційно Русинськоє Націоналноє Самосправованя Пейча тримле лїтнїй табор
про дїти у вікови 6-16 рокув, інтересувучых ся своима націоналныма цїнностями. У
табор заголосило ся 46 дїточок, 8 родителюв и 4 педаґогы. Одбыв ся табор у
Балатонфёлдварі од 16. авґуста, у готелу „Парк Рівєра”. Готел чекав нас смачным
обідом, по котрум каждый зайняв свуй номер. Дале пруйшло торжественоє отвореня
табора, у котрум зучастнило ся и веденя готела, пак ведучый табора Йожеф Чегілї
повідав за каждоденну проґраму, правила перебываня у таборі.
Проґрама:
День зачинать ся у 7 годин из ранюшнуй ґімнастикы, у 8.00. – фрыштик, од 9.00. до
12.00 кажоденнї заниманя музыков, вышыванём, ученём русинського языка, плетенём
из лозы, розучуванём народных співанок. По обідови, котрый у 12.00, од 13.00 до 14.00
факултативнї занятя плаванём, сполнї бавкы, народна медицина, русинськый масаж,
рыблячка и т. д. Од 14.00 одпочинок, волнї проґрамы, у 18.00 – вечеря.
Паралелно з проґрамов многі любили шейталовати по улицям Балатонфёлдвара, а
сперед ляганём спати, позерати фото за путованя до Рахова, документалнї філмы.
Дуже інтереснов была екскурзія на шіфі до Тіганя. На шіфі порадовали сьме другых
путникув жывов музыков, котрі привітствовали исповнителюв голосным тапшанём.
 
У Тіганї главну ролю сповняли участникы музыкалного ансамбла „Верховина”, котрі
такой на улицї бавили творы, котрым научили ся пуд час табора.
20. августа по фрыштикови участникы хора отворили сяточный концерт исповненё
„Вручанія”, потому прозвучало даскулько фортепіанных творув, а завершыв концерт
наш оркестер. Сято продовжыло ся пікником, на котрум, пуд час приладженя їдженя,
звучали народнї співанкы, пановала файна сяточна налада. Апогеём сята став салут,
позерати на котрый ушыткі зойшли ся на набережі.
Настав послїднїй день табора, 21 августа, путь дому. Каждый из малым смутком у
душі, айбо и из приятныма, веселыма споминками сїдали до автобуса и путовали дому
до Пейча.
Наш табор не одбыв бы ся без помочы и пудпорованя Офіса премєр-міністера и
Русинського Націоналного Самосправованя Пейча. Зато веденя самосправованя рішило
и на другый рук орґанізовати такый дїточый табор на бесплатных условіёх, жебы ищи и
ищи раз видїти щастливі сїявучі вочі нашых дїти и довєдна провести частку лїта.
Йожеф Чегілї Товмачила: Ірина Скіба
 
Русинськый языковый, умілськый и спортивный табор 
Балатонфёлдвар 2018
 
И у сюм роцї у нас была можность орґанізовати русинськый молодежный табор у Балатонфёлдварї, у прекраснуй обстановцї готела Рівєра Парк, котрый росположеный у дуже файнум чудеснум паркови из окремым штрандом. Про одпочивавучых туй дїти особу радость приносить тото, же ушыткі суть довєдна и годнї стрітити ся из старыма цімборами, айбо и найти новых.
Покликаня у табор мы, ги все, розмістили на сайтови Общества Русинськуй Културы. Особый акцент быв покладеный на ученя материнського языка, націоналнуй історії, познаваня културы, традіцій. Цїль была така, жебы дїточкы не зуновали у таборі за цїлый день. Зато языкові и етноґрафічнї занятя мы переплїтали из ознакомленям из творчыма професіями, народныма умілствами, спортивныма бавками. Старали сьме ся, жебы дїти розуміли, же прийшов не лем час занять, айбо и час бавок и одпочинка. Цїла атмосфера была проникнута бесстаростливов радостёв, файнов наладов.
1-ый день
Подля обявленуй проґрамы, зачала ся стріча прибывавучых таборашув. По вечері были демонстрованї одрывкы из документалных філмув за одпочинок, зачинавучы од 2014. и до 2017. рока. Се было дуже інтересно и весело, ибо многі спознали себе у минулости и замерьковали, як вуросли за сї рокы. На вечурі отвореня табора дїточкы подїлили ся на ґрупы, познакомили ся из педаґоґами, учули за проґраму фунґованя табора.
2-ый день
День зачав ся из ранушнюй ґімнастикы. До обіда пруйшли занятя из етноґрафії, потому настало облюбеноє занятя – фарбленя и украшеня трічкох, котрі дїти дустали у дарунок. По обідї настав час занять из умілства (рукодїлство, малёваня, вылїплёваня из пластиліна и т.д.), котрі перешли у урокы музыкы на ґітарі и фортепіанї, співаня, танцюв. Каждый найшов собі занятя по дяцї.
3-ый день
По ранушнюй ґімнастицї и фриштыкови прийшло довгочеканой купаня у Балатонї, бавкы у водї, загоряня. Пак одбыло ся занятя з малёваня и материнського языка. По обідї занимали ся табораші росфарблёванём зробленых переже предметув  из глины и выготовленём керетув про подобенкы вадь малюнкы. Каждый особно вубрав, котрый сувенір зробить своїм родителям вадь цімборам на памнятку за одпочинок на Балатонї. 
У 4-ый, 5-ый и 6-ый день также проводили ся занятя з етноґрафії, малёваня, танцюв, співаня. Орґанізовали сьме конкурсы за матеріалами новинкы „Русинський Світ“, выдань „Русинськый Світ“ и „Русинськый дїточый калейдоскоп“.
На 5-ый день нас навщивили ТВ-новинарі проґрамы „Рондо“. Дїти из великым потїшенём повідали, як одпочивавуть у таборі, показовали свої умілські роботы. ТВ-бріґада навщивила занятя по жывописови, де темов было ознакомленя из новыма методами малёваня, фарбленя, котрі дїтям дуже полюбили ся. Робота кипіла до вечура, ушыткі старали ся закончити зробленї сувеніры обы мочи забрати їх дому. А потому пак ищи была дяка печи палачінты, котрі самі же изготовителї и поїли из файнов наладов.
Дуже бы єм любила выдїлити машкарный бал, у керетох котрого каждый участник табора муг проявити свою фантазію, вумыслити даякой інтересноє шатя. Были туй и „Лїтня фея“, и „Маленька прінцезна“, и „Русиночка“, и „Турецькый паша“ и казочнї рыцарі. 
У пятницю зачали сьме готовити ся ку заключному ґала-концертови на сяточноє затвореня табора, котроє было назначено на суботу. Ся подїя усе дуже доимаво дїє и на таборашув, и на прибывшых гостюв. Родина и цімборове участникув, котрі нас навщивили, из великым інтересом позерали ґала-проґраму. Великый успіх мали вшыткі выступленя.
Дуже файно выступив зводный хор участникув табора, котрый заспівав четыри співанкы „Русь Пудкарпатська Сята“, „Тече вода каламутна“, „Ой, летїли гусонькы“ и „Ой, Марічко, чичері“.
На 8-ый день єдна ґрупа дїти одыйшла на екскурзію до Тіганя, а друга – на панорамноє роспозїрованя Балатонфёлдвара.
А вечур были прощалнї ґріл-вечуркы, де гостили ся праженым мнясом, зеленинов, а на десерт была цукрова вата.
У послїднїй таборовый день была слободна проґрама, ушыткі вухосновали свуй час на купаня, загоряня, бавкам на водї, прогулкам по варошыкови.
Прийшов смутный час сконченя роботы табора, дїти откланёвали ся од педаґоґув, од цімборув з надїёв, же нарук они назад стрітять ся и будуть мати можность зучастнити ся уже у новых проґрамох и дустати ищи верей доимув.
Мы дуже надїєме ся, же и теперь вийшло нам розвити у дїтёх дух націоналного ідентітета, креативность, чуство цімборства, помочы єден другому.
Табор быв фінансованый Міністеріёв Людськых Ресурсув на основі вуграного ґранта NEMSZ –TAB-18-0444.
 
Олґа Сілцер-Ликович
предсїдатель Общества Русинськуй Културы
 
 
Русинський табор материнського языка и духовного жывота. Боґач 2018
 
По сконченю учебного рока из довгочеканыма вакаціями зачали ся дїточі лїтнї таборы. Двадцять школашув мали сяку можность, дякучучы фінансовому пудпорованю МЛР. Сёго рока табор материнського языка и духовного жывота проходив у знамому на ушытку Европу поселеню Боґач.
Поселеня росположеной у пудгорю возвышености Бюк, у первум шорі, знатуй дякувучы своїм лїчебным водам, а также своюй природнуй красотї и особостям.
Участникы табора усалашыли ся у деревлянуй хыжі на улицї Сарваш. По прибытю дїти нараз обжыли містности и чули ся, ги дома. У первый день табораші ознакомили ся из предстоящов проґрамов. Потому зачало ся купаня, котрой помогло забыти школнї еґзамени. Вечеря была такой на теріторії купалнї. По послиїднїх флюцканёх воды зачало ся знакомленя и бавкы довєдна. По вечаршуй молитві ищи довго звучали цімборські бесїдованя.
На другый день, позад дождя, мы учинили екскурзію на гору Кейкештете. Автобус повюз нас до Дёндёша, а пак малов желїзницёв мы пудняли ся на Синїй Верьх. Мы наслаждали ся чистым свіжым воздухом и студенов водов из потока. Пак залїзли на філаґорню и любовали ся прекрасныма пейзажами.
У Дёндёші из великым інтересом попозерали церьков францісканцюв. Туй спомнянули похованого туй Вок Ботяна, вадь Яноша Ботяна, котрый быв єднов из выдатных особ, зучастнившых ся у збуреню Раковція
У храмі роспозерали скулптуру Пиеты рідкуй красы, а также познакомили ся из фраґментами, котрі односили ся ку поєдным етапум будованя. Пуд вечур, унавенї, айбо збогаченї новыма познанями, мы вернули ся дому. По вечері были бавкы довєдна, знакомленя из містныма памнятныма и достойныма на позераня містами. На третїй день мы много купали ся, учили русинськый язык, премудрости духовного жывота, занимали ся бавками, спортивныма конкурсами.
Четвертый день зачав ся ранюшнёв ґімнастиков. Пак быв фрыштик и моленя. По сёму мы на автобусї навщивили Сафарі Черейп фолу. Пак было знакомство из унікатнов за красотов долинов Гор, де попозерали сьме бываня первобытного чоловіка. Также увидїли древнї кымакы, хороненї ростины, природнї образованя.
По обідї на тому же автобусові путовали сьме у Носвой. Туй попозерали селську хыжу, котруй дас 200 рокув и покоштовали ланґош, упеченый у пецови. Знакомили ся из давнїма ремеслами, самі пекли смачный колач по старому рецептови, сїяли муку, замішовали, дали тїстови вукиснути и из нетерпінём чекали, коли уже буде готовый. Ушыткі позерали на дверцята, через котрі мож было учути чудесный аромат колача из сливовым лекваром, учиненого властныма руками.
У Носваї мы попозерали бываня-печеры, вурубанї у туфовум камінёви. Дому прибыли сьме унавенї, айбо дуже доволнї. Вечеря была чудесна, а пак одбыло ся пудведеня резултатув дня.
На 5 день назад изучали сьме прикладной умілство. Из цвітного бісера зладили сьме русинськый герб, а пуд час роботы над ным, учили русинськый гімн. Окрем того учили сьме буквы и слова, молитву Отченаш.
По обідї мы навщивили містну церьков, фундамент котруй быв закладеный ищи у 13 столїтю.
По вечері зучастнили дїти у тестові на смілость, котрый пройшов из великыма пережыванями. 
Остаток вечура пройшов у зберанёви на обратну путь и споминкох за щастливі дни одпочиваня. Шесты день пройшов у незабывємых купанёх. По обідї ищи раз зобрали ся, спомнянули за сейсь прекрасный тыждень. Дякуєме Морчі нейні, Жужа нейні и о. Яношови, котрі учили нас, мерьковали на нас. На другый рук назад збереме ся довєдна.
 
Уд имени спочивавучых дїти:
о. Янош Мігаль Соноцькый
 
 
 
           
 

 

 

 

 
 
Русинськый табор по зохраненю традіцій народнуй музыкы
 
Уже сьме звыкли до того, што Русинськоє Націоналноє Самосправованя Пейча традіційно проводить дуже файнї міроприятя. Дякувучы фінансовому пудпорованю Міністерії Людськых Ресурсув од 18. до 22. юнія у готелу „Парк Рівєра‟ у Балатонфёлдварі,  у керетох русинського дїточого табора по захраненю русинськуй народнуй музыкы зучастнило ся 30 дїти ушыткых возрастных катеґорій, од 6 до 16 рокув. Основу проґрамы табора склали хованя и обученя дїти у традіціёх русинськуй културы пуд руководством педаґоґув-музыкантув Йожефа Чегілї, Легела Домокоша, Др. Тімеї Рейті Тімарни. Каждоденї репетіції, занятя з музыкы дали свої резултаты и провказали ся натулько успішныма, же за рішенём участникув табора, быв створеный ансамбл ґітарістув из 20 особ. 
Прогулка на шіфі принесла участникам табора много задоволеня. Думаву, же приятнов нечеканостёв путованя у Тігань стали три выступленя ансамбла на теріторії Абації, котрі были достойно оцїненї містнов публиков и одпочивавучыма. У паркови, на площі, на улицёх звучало голосной тапшаня, котрым позерателї привітствовали выступавучых. Своє „грозенко‟ у імпровізованї концерты вносило и вто, же поєднї юнї гудакы были натулько маленькі, же їх майже не было видко позад ґітар, на котрых они бавили. 
Успішному проведеню табора способствовало и вто, же из дїтьми вєдно зучастнила ся делеґація од Пейчського Русинського Самосправованя у числї 11 особ  и 10 родителюв дїточок, котрі всесторонё помагали педаґоґам.
У керетох богатуй проґрамы лїтнёго табора педаґоґы Мігальне Беце и Мігаль Беце провели дїтям екскурзію у світ народного вышываня,  котрой має давнї традіції у русинського народа. У слободный  од занять час были орґанізованї екскурзії, прогулкы до центера варошыка, на пристань. Природнё, же сякі екскурзії были довєдна из музыкалныма уроками, обученём бавленя на фортепіано и класичнуй ґітарї пуд веденём Жужы Лебеды и Легела Домокоша. Обученя русинському языкови проводив Др. Михаил Капраль, а урок русинськуй народнуй музыкы вюв Йожеф Чегілї при пудпорованю співанковуй ґрупы „Ой, Марічко!‟. Умілство плетеня кошарув из лозы выкладала Ержебет Петровіч.
Дякувучы інтересным філмам Дёрдя Розваня за Пудкарпатя, желавучі мали можность познакомити ся из сим чудесным крайом. Ушыткого было указано 4 філма пуд тітулами „Од Ужгорода до Ужоцького перелаза‟, „Од Мукачова до Верецького перелаза‟, „Вышня Тиса‟, „Гуцулська земля‟. Сї додаточнї проґрамы зробили одпочинок учасникам табора май содержателным и обернули позур ищи и гостюв отела. 
Айбо што ищи треба дїтюм на одпочинок? И у сёму не было хыбы. Ушыток слобудный час быв одданый купанёви у Балатонї, загоряню, бавкам з лоптов, трамбулінови и т.д. Ко мав наладу, муг научити ся имати рыбу, ибо йсе природнё, коли чоловік находить ся коло воды, а ищи и на Балатонї, має дяку до горґасаша, зварити поливку з рыбы. У сюм дїтюм помуг Йожеф Вінґер. 
У послїднїй день перебываня у таборі одбыв ся прощалный концерт. Из великым успіхом выступили новоствореный ансамбл ґітарістув, вокалный ансамбл из 5 особ, што заспівав русинські співанкы, и вокалный квінтет „Верховина‟.
Закрытя табора было направду „солодкым‟, зато же у готелу „Парк Рівєра‟ тримали гризачкові вечуркы. Слїдувучый день зачав ся из збераня у путь, а мало пузднїйше автобус уже тримав путь на Пейч. Богата лїтня проґрама полюбила ся ушыткым участникам табора, айбо усёму приходить конець. Але тот факт, же пуд час одпочинку быв созданый ансамбл ґітарістув, дав імпульс на нові ідеї по захраненю русинськых народных традіцій у лїтнюм таборі и на другый рук. 
И тогды, пудняти вітрила, попутнёго вітра! 
 
Дёрдь Розвань, новинарь
Товмачила: Ірина Скіба