Országos Ruszin Önkormányzat - Вседержавноє Русинськоє Самосправованя

Ґрекокатолицькый русинськый центер

Културный центер и філіалы Русинськогонаучного інстітута имени Антонія Годинкы и Выставочного зала русинськуй музейнуй колекції имени Др. Атаназа Фединця.

Адрес: 4225 Дебрецен, ул. Фелшёвйовжаі 11.

Датум отвореня: 2019. р.

Ведучый: Шандор Ерделі, музеолоґ

10.06.2023.

Лекції за русинськый народопис

У суботу 10-го юнія у Ґрекокатолицькому русинському центерови уже другый раз у сюм рокови было орґанізованоє міроприятя з пудпоров фонда Ґабора Бетлена. На сесь раз были читанї дві лекції за русинськый народопис и меже притомнїма было много не лем дебреценськых Русинув – слухали лекції и гостї, інтересувучі ся жывотом майзападных Восточных Славян. Етноґраф Базіл Теленко (Дебреценськый універзітет, катедра етно­ґрафії) читав лекцію „Етноґрафичнї сеґменты културнуй дїдузнины Русинув”. Припомнянув як меновали Русинув: Рутен, Карпатоукраинець, Рус­няк, Малорос, Карпаторос, Мадярськый Рус, Ма­дярськый Малорос. Меновали їх за містом бываня авадь з якым етнікумом бывали-бывавуть довєдна.

Знамі ґрупы Русинув: Долишнякы и Верхо­винцї. Верховинцї дїлять ся на три ґрупы: Лемкы, Бойкы, Гуцулы. Русины, котрі у надїї на лїпшый жывот, одойшли из отцюзнины, провбовали найти відик, котрый дуже похожый на свуй – акцентовав Базіл Теленко, зато многі выбрали Боршод и Зем­плин.

Докус из другого аспекта говорила за Русинув історик Чілла Фединець (Изглядователный центер общественых наук, Будапешт), повідала за пробле­мы спувжытя Русув, Украинцюв и Русинув, вернула ся у історії онь ку Вікінґам. Чкодило русинському ідентітетови, же у часы Кадара Русинув приязали ку Словакум. 1990. рока зясь признали Русинув айбо списовали їх довєдна з Украинцями. Лем 2001. рока признали самостойным народом.

Шандор Ерделій, музеолоґ

Товмачив: Віктор Ґіріц

22.04.2023

Памнятный день Теодора Ромжы у Дебреценї

75 рокув тому быв намірено потровеный єпископ Мукачовськуй ґрекокатолицькуй єпар­хії Теодор Ромжа (Бычково 14.04.1911. – Мука­чово 01.11.1947.), його култ фурт розвивать ся. Возвысили го у сан блаженых у яри 2001. рока.

22-­го апріля у Ґрекокатолицькому русин­ському центерови у Дебрецен-Йовжі при­помнянули на жывот и смерть сященомучени­ка. Міроприятя зачало ся панахідов у імпозант­нуй, новуй деревлянуй церьковли, службу вюв парох, воєнськый капелан Ча­ба Сентеші. Позад сёго сяще­ник з гордостёв указав церь­ков и уповів за добрі новости: скоро буде готовый достой­ный будовли іконостас, четы­ри іконы сятилища будуть по­кладенї на стїны и ищи сёго рока будуть готові и лавицї.

Проґрама продовжала ся у центері, де Лілла Ерделі, со­трудниця центера, повідала за основаня ітстітуції, ї четы­рёхручну історію и што, не позеравучы на будовлянї ро­боты церьковли и пандемію ковіда, было орґанізовано много проґрам у Ґрекокато­лицькум русинськум центері: презентація книг, етноґрафичнї, церькувнї и умілецькі выставкы, научнї конференції за народопис, повязанї з церькув­ныма праздниками ремеселнї занятя, ищи быв и кулінарный фестівал про вірувучых общын округа.

Уже рокы путувуть до русинського центера многі Русины из цїлуй державы и теперь годнї попозерати и церьков. У яри 2022. рока. особо много было русинськых гостюв, майже вшыткі русинські самосправованя навщивили центер и церьков, тото они вжек мавуть вседержавну по­знатость. По словам Ліллы Ерделі: „Дякувучы ведучым мерії Дебрецена, пудпорованю мадяр­ського правительства и народнуй, обществе­нуй волї вшытко скоро ся будовало. Позад сых серенчливых обстоянь у Дебрецен-Йовжі має­ме прекрасный ґрекокатолицькый русинськый културный и духовно-реліґійный центер. Вжек и містнї велмы гордї нашым комплексом.”

Др. Дёрдь Янка, парох ґрекокатолицькуй общыны Нїредьгаза-Борбаня, преподаватель Семінарії имени Сятого Атаназа, церькувный історик, читав лекцію за жывот и подвиг єпис­копа Теодора Ромжы. Подля його слов, вун мав од кого брати інформацію – од тестя Ласлова Пушкаша, біоґрафа и моноґрафа Теодора Ром­жы.

1947. рока Хрущов просив доволеня од Сталіна забити Теодора Ромжу. Про безбожный режім вшыткі церквы и реліґії были противни­ками, айбо майбулш ґреко­католикы: сященикув пров­бовали пужанём и сылов на­вернути ку ортодоксії, айбо они не давали ся, ишли у ҐУЛАҐ вадь умерали. Не давав ся и Теодор Ромжа. Послїду­вучі ґенерації мусять памнята­ти за нёго, за його жывот, його судьбу. Вун быв и Русином, и Мадяром, признавав материн­ськым языком и русинськый, и мадярськый. У час його ро­женя у Бычкові бывало 5955 чоловік, 3078 Русинув, 1646 Мадярув и за тогдышнёв ста­тістиков Нїмцюв ‒ 1177 особ. У наш час из 8000 жытелюв лем около 300 чоловік суть Мадяре.

Др. Дёрдь Янка повідав и тото, же будована у його общынї нова ґрекокатолицька церква была осячена на честь єпископа 2022. рока. (Правда, се не перва сяка церква, перва є у Мезёвкёвешдї, осяченя было 2020. рока)

По лекції была представа документалного філма „Осуженый на мучеництво”, котрый нафілмовала телевізія Земплин у 2015 роцї.

Проґраму пудпоровала фундація Ґабора Бетлена.

02.12.2021.

Юбілейна выставка Др.-а Атаназа Фединця-Фруці

у Ґрекокатолицькому русинському центеру

Родженый у фамілії познатого дох­тора-хірурґа и сам став дохтором: цїлый свуй жывот глядав истину, позерав у глу­бину світа, люди, зато став рентґенолоґом. Умілство было про нёго вшытко: колы бавив волібал, колы чинив фотоґрафії, возив ся на моторцї, шоферовав на „За­порожцёви”, ходив на вадаскы, лапав рыбу, говорив, цімборовав, помагав.

Малярство родило ся у нёго у Мадярщинї, у Асовдови. Тямлю, колы указав свуй первый образ. На главнум фонї злїва автопортрет у зеленум пуловерови, за ным люде идуть на службу у карпатську церьковку. То было булше за умілство. То быв його жывот.

Його цімборове по умілству у Асовдї - малярь и учитель Ласлов Ладовчі и писатель, поет и общественый дїятель Томаш Асталош - повідали даскулько из своїх пригод из Фруціём на отворенёви другуй за шором выставкы 2. децембера с. р. у юбілейнум рокови Др. Атаназа Фединця у Дебрецен-Йовжі, у Ґреко­католицькум русинськум центерови перед фаміліёв и гостями.

Томаш повідав за выставкы Атаназа, котрі орґанізовали довєдна много раз и котрі вун отворяв, за путованя в Ужгород, колы стрічалися з Фруціёвыма цім­борами, за тото, як Фруці указовав ва­рош, повідав історії, споминав на молодї рокы. Повідав як Віра и Фруці путовали на Сілвестер у Передєл­кіно, де стрічали но­вый рук з отцём позна­того кінорежісера Ан­дрея Тарковського. (Томаш публиковав даскулько вершув и прозовых творув на честь А. Фединця. ред.)

Ласлов споминав, же вун став малярём дякувучы Фруціёви, колы приладжовав перву выставку и дустав од Атаназа позітивну крі­тику. Говорив за тото, як чинили постер­соларізацію у купалнї Атаназа, за опасну пригоду, колы Лоці зняв сіліконову маску з тварі Фруція и по тому выливав ї ґіпсом. Правда, у первых рельєфох обстало ся мало из брыв, бавус и бороды...

По обзераню выставкы притомнї перейшли у сосїдню ґрекокатолицьку деревляну церьков, де о. Чаба Сентеші одслужыв панахіду на честь русинського маляря Др. Атаназа Фединця.

Дякуєме Др. Ніколь Фединець, доньцї Фруція, за позыченя образув, Ліллї Ердеі и Шандорови Ердеі за орґанізованя выставкы, о. Чабови Сентешіёви за службу Божу.

17.11.2021.

Осяченя ґрекокатолицькуй деревлянуй церьковли у Дебрецен-Йовжі

17. новембра с. р. у Дебрецен-Йовжі, по сосїдству од Ґрекокатолицького русинського центера одбыло ся посяченя ґрекокатолицькуй деревлянуй церьковли, сяточноє закладованя фундамента котруй од­было ся 16. октовбра 2020. рока.

Перва ґрекокатoлицькацерьков у Дебрецен-Йовжі была побудована по догово­рови меже Гайдудороґ­ськов Митрополіёв и Вседержавным Русин­ськым Самосправова­нём майстрами из Ар­дяла из ардялського де­рева. Сятилище направ­лено за традіціёв на во­сток, верьх покрытый шінґлями.

На посяченю меже иншыма были притомнї митрополіт Фюлёп Ко­чіш, заміститель держ­секретаря за вопросы реліґійных и націонал­ных капчань Др. Золтан Фюрьєш, націоналный посланик Русинув уПарламентї Мадярщины Віра Ґіріц, предсїда­тель ВРС Віктор Крамаренко, предсїдатель РНС Дебрецена Базіл Теленко, парох Чаба Сентеші.

Зобрало ся много вірувучых, а котрі не стали до церьковли, мали можность зучастнити ся на службі пуд шатором коло церьковли и доокола неї.Митрополіт Фюлёп Кочіш у казанёви одзначив важность новуй, третюй за шором деревлянуй церьковли ґрекокатоликув Мадяр­щины, ибо великов и сятов роботов сотвореноє новоє божоє місто, де у духовнуй теплотї деревлянуй церьковли традіція и днешнїй жы­вот стрічавуть ся.

Др. Золтан Фюрьєш повідав, же уряд Мадяр­щины за послїднї 10 рокув пудпоровав об­новленя 3000 и будовлю 150 новых церьков. У керетох проґрамы об­новленя мадярськых церьков 1800 из ных будуть обновленї у Карпатськум базенї.

Предсїдатель ВРС Віктор Крамаренко го­ворив за роженя самуй ідеї деревлянуй церь­ковли. Она родила ся у воздухови у лїтакови пуд час путованя до Ватікана, колы з митро­політом Фюлёпом Кочі­шом и націоналным по­слаником Віров Ґіріц несли сятити крест и ру­синськый герб Ґрекокатолицького русинського центера до Єго Сятости Папы Ференца. Видав, осяченя помогло и будованю.

По осяченю притомных чекало аґапе – вечеря милосердности.

03.08.2020.

Русины Дебрецена сятковали свуй юбілей

презентаціёв молитвеника и етноґрафічнов выставков

Русины Дебрецена у залох Ґрекокатолиць­кого Русинського Центера, отвореного позарук у Дебрецен-Йовжі, 3-го августа 2020. сяткова­ли 10-лїтя сформованя властного Русинського Самосправованя. Юбілей быв добров нагодов по зміненём карантийных правил стрітити ся вєдно и презентовати вуданый 2019. рока „Паракліс-Акатістос” - дваязычный молитве­ник и отворити передвижну выставку „Русины у минавучум часї”. Сяточна проґрама зачала ся Параклісом. Молитвы до Богородицї притомнї слїдовали из нового молитвеника, котрый теперь первый раз годнї-сьме были дати нашуй сполности.

300 еґземпларув молитвеника вудали: Ґрекокатолицька Митрополія, Дебреценськоє Націоналноє Русинськоє Самосправованя, Етноґрафічна изглядовательна ґрупа Дебре­ценського Універзітета Академії Наук Мадяр­щины при пудпорованю Міністерії Людськых Ресурсув. Молитвеник складає ся из четырёх главных частюв. (Май детално вуданя пред­ставиме у слїдувучум числї нашуй новинкы).Презентовавєм молитвеник не лем у ролї пред­сїдателя самосправованя, а як и єден из його ініціаторув. Частёв нашого сята было отвореня передвижнуй выставкы „Русины у минавучум часї”. Выставочнї артефакты Выставочного Зала Русинськуй музейнуй колекції имени дохтора Атаназа Фединця до кунця октовбра представлявуть ґенезіс Русинув, їх історію через націоналнї убраня и будничнї предметы.

Выставку отворив Елек Барта, етноґраф, проректор Дебреценського Універзітета, кот­рый представив історичный ракурс за Русинув, сила захраненя котрых таить ся у захороненю народнуй културы и ґрекокатолицькуй віры. Презентація вуданя дала можность оцїнити нашой десятьручной дїятельство, котрой нам дало можность ся захранити, розвити и пере­дати дале зуставші нам од предкув традіційнї націоналнї цїнности помеже днешнїх баламут­ных мінт ідентітета.

У Дебреценї Русины суть у „серенчливум” положеню. Дякувучы добрым одношеням са­мосправованя из варошськыма властями иколективом універзітета у Центері уже было проведено цїлый шор научных и научно­популарных міроприять.

Іштван Пушкаш, віце-мер Дебрецена по­відав, же наш варош познатый у світї ги Калвинськый Рим, айбо мы добрі знаєме, же областный центер многоконфесійный и много­націоналный варош – сесе дає силы жыючым туй. Радуєме ся, же Русинськый Центер слу­жыть ушыткым обывателюм Кертвароша и надїву ся, же вун часто буде містом їх стріч.

Міроприятя скончило ся заключенём Намі­реня за сотрудництво у будованю деревлянуй церьковли коло Ґрекокатолицького Русин­ського Центера, котрый пудписали Фюлёп Ко­чіш, митрополіт Ґрекокатолицькуй Митрополії и Віктор Крамаренко, предсїдатель Вседержав­ного Русинського Самосправованя.

Базіл Мигаль Теленко

Товмачила: Ірина Скіба

16.10.2020.

Сяточноє закладованя фундамента

ґрекокатолицькуй деревлянуй церьковли

у Дебрецен-Йовжі

16. октовбра с. р. у Дебрецен-Йовжі, на улицї Фелшёйовжаі пуд числом 11., коло Ґрекокатолицького русинського рентера, при орґанізації Уряда Мадярщины, Ґрекокато­лицькуй Митрополії, Вседержавного Ру­синського Самосправованя, Русинського Самосправо­ваня Дебрецена и Само­справованя и Мерії Дебре­цена одбыло ся сяточноє закладованя фундамента ґрекокатолицькуй деревля­нуй церьковли.

Парох Чаба Сентеші у своюй привітственуй бесїдї говорив про то, ож колы благовіщенём Богородиця Сята Марія приняла Божу волю, ї жывот не став лег­шым, айбо радость, радость Божа обстала ся, и мы, ґреко­католикы района Йовжа, желаєме представити сю ра­дость. Най церьков оглашає, же молячі ся люде мавуть опору у жывотї, ож не мож впадати у безнадїйность, боязень вадь одчаяня. Жебы властила радость Божа меже нами, жебы у сердцёх нашых жыло євангеліє, то значить радостной віщованя.

Акош Балаж, віце-мер Дебрецена, зачав свою бесїду так, же поклонив ся, ги сохтувуть ґрекокатоликы, пак вуразив свою радость, же вєдно з римокатолицьков и реформатськов має туй місто и ґрекокатолицька церьков. Повів, же веденя вароша много робило над тым, абы ся теріторія приналежала ґрекокатолицькуй об­щинї, и надїє ся, же деревляна церьков буде емблематичнов, и буде не лем сятым, айбо и особым містом Дебрецена.

Віктор Крамаренко, предсїлатель ВРС, одзначив, же переданый у минулум роцї Ґрекокатолицькый русинськый центер фунґуєистинным центером, и бізує ся на тото, же деревляна церьков, котру зачинаєме будовати, буде новым містом паломництва ґреко­католикув Мадярщины и Карпатського базена.

По зачитанёви фундаційнуй ґрамоты послїдовала осятителна це­ремонія пуд веденём митро­політа Фюлёпа Кочіша, кот­рый у сятуй бесїдї меже ин­шым говорив за вто, же має значеня не лем, што будуєме, айбо и из чого, то годен быти вшелиякый матеріал.„Сю церьковлю будуєме на честь предкув из дерева, котрого простота, бідность сімболі­зує меншыновой русинство, ґрекокатолицьку віру. У будо­вануй из жывого матеріала деревлянуй церьковли легше ся молить, ї атмосфера тягне на молитву ушыткых, даже и тых, ко не хоче. На його по­зур, велми важно, на чому будуєме. При будованю Йов­жанськуй церьковли мусиме одповісти на истинный Хри­стосув вопрос: Ко я тобі? Ко я вам? Направду хочете будовати на мнї не лем сю церьковку, ай свуй жывот, жывот сюй сполности, жывот своюй фамілії?”Повідав, же суть и посланя днешнёго праздника, и молитвы є тото, же на кого, на што будуєме жывот. Од­значив, же зробили-сьме первый и майважный крочай, поклалисьме основу, же повіряєме на Христа свуй жывот, же будеме будовати у Христови сю деревляну церьков.

У кунцёви міроприятя, потриманого изза пандемії ограниченым айбо и так файным числом участникув, притомнї гостї были покликанї на аґапе орґанізаторами, котрым велми дякуєме за їх сердечну и вызначну роботу.

Інвестіцію пудпоровали Уряд Мадярщины, Ґрекокатолицька Митрополія, Вседержавноє Русинськоє Самосправованя, Самосправованя и мерія Дебрецена.

26.04.2019.

Отвореня и осяченя

Ґрекокатолицького русинського центера

26. апріля у Дебреценї-Йовжа у благословену чудесну хвілю одбыла ся історична подїя, отвореня и осяченя Ґрекокатолицького Русинського Центера. На йсе сятоє и розрушливоє міроприятя читавым числом прибыли наші русинські братя, духовнї и цівілнї дїятелї. Из трепетом у душі гостї роспозїро­вали ся у прекраснуй деревлянуй хыжі.

Сей дом так файно упозїрує, кібы мав свою людську тварь, мав чуства и думкы, так чудесно представлявуть ся на фасадї Центера ґрекокато­лицькый крест и русинськый герб, осяченї папов Ференцом, вдохновлявучы нас на праведнї дїяня. Душа Центера ‒ його днукашнїй интерьєр из білыма стїнами, файныма пропорціями, домашнїм олтарём з образом Богородицї маляря Ласлова Ладовчїя, русинськыма памнятныма експонатами, книгами, жывописом ‒ кличуть нас зберати ся до­вєдна, изглядовати минувшыну, хранити традіції, давучы жывот днешнёсти и будучности русинства. Гостї познакомили ся из історійов Русинув, ї особеностями, любовлёв до жывота.

Ся хыжа є жывым образом пудпорованя ма­дярськов державов ґрекокатолицькуй віры и церьковли.

Одуховеность будовлї была застачена уже при закладованю фундамента, она, дякувучы будовате­лям, як сїмня, трафившы до земли, росквітла и дала чудесный уроджай. За йсе велика подяка ушыткым, ко зучастненый быв у реалізації проєкта. „Господи, поможы нам!”

Торжества зачали ся из привітственуй бесїды предсїдателя Вседержавного Русинського Само­справованя Віктора Крамаренка, котрый при­вітствовав притомных и курто познакомив из істо­ріёв створеня Центера. Потому пак выступив Мікловш Шолтейс, держсекретарь з вопросув реліґійных и націоналных капчань Офіса премєр­міністера, котрый повідав за важность пудпорованянаціоналных меншын як у Мадярщинї, так и за гатарами. Особым приміром годен быти ново­побудованый Ґрекокатолицькый русинськый цен­тер, котрый цалком одбивать націоналну політику Мадярщины и дає понуку на подобнї дїяня и за гатарами.

Пан держсекретарь ищи раз одзначив успішну и кропотливу роботу Вседержавного Русинського Самосправованя, котру уряд, як пудпоровав, так и буде пудпоровати у будучности. Подля його слов, отвореня Русинського Центера, се нова етапа у історії русинства, котра твердо тримле ся на много­віковуй сполнуй минулости, сполных цїлёх, спол­нуй роботї и будучности.

Заміститель мера Дебрецена, отвітственый за културу, Саболч Комолої, у своюй бесїдї одзначив, же отвореня сякого центера дає можность, жебы Русины могли зобрати ся довєдна, захраняти свуй ідентітет, ґрекокатолицьку віру, вадь лем просто осуществляти цівілной дїятельство. Буде служыти як про Дебрецен, так, як одзначив пан держ­секретарь, и про хосен націоналностюв. Саболч Комолої также повів, же меншыны годнї ся сперати як на уряд державы, так и на веденя Дебрецена.

Націоналный посланик Русинув у Парламентї Мадярщины Віра Ґіріц у своюй бесїдї назвала значимов історичнов подїёв отвореня центера, по­дяковала урядови за пудпорованя, котроє спомага­ло побудованёви Ґрекокатолицького русинського центера. Се значима етапа у сполнуй історії Ру­синув и Мадярув. Сей центер говорить за признаня, за долю, за єдну державу, у котруй у мирі и погодьбі жыють тринадцять націоналностюв и рахувуть ї своёв сполнов отцюзнинов. Панї посланик вы­разила гадку, же русинська сполность и надале продовжыть свою роботу по захраненю културнуй автономії.

Потому пак хор „Лаутіція“ представив прекрасну проґраму, котра наповнила душі притомных глубокыма чуствами и покоём и передила осяченя центера.

Єго Преосященство Фюлёп Кочіш, митрополіт Ґайдудорогськуй митрополії, тримав посяченя, у котрум служыли о. Іштван Шестак, главный ві­карій, о. Серґей Русинко, секретарь митрополіта, и парох о. Чаба Сентеші. Завершыло ся осячованя молитвов на церькувно-славянськум языкови. У своюй бесїдї митрополіт меже иншым выказав таку гадку, же зато быв побудованый Ґрекокатолицькый русинськый центер, жебы зъєдинити общину, зробити ї доступнов про вшыткых. За єго словами, мы не противникы, наопак, кедь переможеме свої неґативнї якости, будеме позерати єден на другого як братя. „Наші надїї, же центер буде служыти не лем ґрекокатоликам и Русинам, айбо и ушыткым людям”‒ завершыв свою бесїду митрополіт.

Пантлик торжествено розрізали Фюлёп Кочіш, митрополіт, Мікловш Шолтейс, держсекретарь, и посланик Віра Ґіріц.

На посяченю были притомнї: Др. Іштван Шімічко, уповномоченый уряда, Ференц Колмар, отвітственый радник міністерії з політикы сосїд­ськых капчань Мадярщины, Др. Янош Ковач глав­ный новтарош уряда Боршод-Абов-Земплина, Ріхард Тірчі, ведучый Главного оддїла офісапремєр-міністера, Олґа Сілцер-Ликович и Янош Соноцькый, замістителї предсїдателя ВРС, Янош Кожнянськый, предсїдатель Союза русинув/ру­тенув Мадярщины и предсїдатель Русинського Націоналного Самосправованя Шарошпотока, предсїдателї и депутаты русинськых націоналных самосправань поселень Мадярщины.

Дякуєме Йожефу Мазурови, різбарёви по дере­вови, за зладженя ґрекокатолицького креста и ру­синського герба, котрі прикрасили главный вход Центера. Также сердечно дякуєме Базілови Телен­кови, предсїдателёви Русинського Націоналного Самосправованя Дебрецена, Лілї Ерделї, сотрудни­цї Ґрекокатолицького русинського центера, за пре­красноє зладженя, орґанізацію міроприятя и за фай­ну роботу.

Проєкт пудпоровали Міністерія людськых ресур­сув и Канцеларія премєр-міністера.