Наші умілцї
19.03.2012 21:19

Отцюзный модерный русинськый живопис своїм корінём происходить од традіцій Пудкарпатського Барбізона, отвореного про предствленя и популарізацію робут пудкарпатськых малярюв меживоєнных рокув Адалберта Ерделія, Йожефа Бокшая и Федора Манайла. Се общество з 1922. рока орґанізовало много вернісажув и капчаючих ся ку ним лекцій, а 1927. рока отворило в Ужгородї перву пріватну Школу живописного умілства. Сяка ініціатива досягла великого успіха и 1931. рока было заоснованоє Пудкарпатськоє (Пудкарпатська Русь) Общество Образового Умілства, а вєдно з сїм и пудкарпатська школа малярського умілства. Межи представителями сёго общества находиме такых майструв старшуй ґенерації, ги Еміл Грабовськый, Дюла Віраґ, середнюй – Андрей Коцка, Еміл Контратович. Духовноє и професіоналноє кредо общества малярюв: демонстрація містичнуй и загадочнуй красы Карпат, роботных днюв и праздникув бываючых туй люди, богатых русинськых народных и ґрекокатолицькых традіцій, їх указованя у Европі. Трає з майвызначнійшых особности общества Адалберт Ерделі, Йожеф Бокшай и Федор Манайло навчили ся умілству модерных штілув у майпознатых світовых майстернёх Европы – Паріжі, Мюнхенї, Будапештї и Празї, скапчавши їх з фарбами и містиков Карпат. Днесь у Мадярщинї творять три ґенерації модерных малярюв, айбо по смерти Ивана Манайла лишила ся незаповнима пустота. Ку старшуй ґенерації малярюв ся односять Едіта Медвецька (Лутак), Андраш Кутлан и Атаназ Фединец, ку середнюй – Андрій Манайло, Андрея Ілько, Андраш Бровді, а ку маймолодуй – Аґнеш Медвецька, Александер Смолар, Артур Гринчишин и Петро Еґрешшій. Вшыткі вни достойно продовжавуть традіції своїх пережникув и учителюв. 2007 рока, з ініціативы предсїдателя Андрія Манайла, Вседержавноє Русинськоє Самосправованя рішило основати Межинародну художню майстерню. З того рока при переведенї сїх художнїх пленерув родила ся файна колекція образув, котру мож увідїти у домі ВРС. Тематика, рузнородность и оріґіналность выставленых творув правдиво отражає модерноє русинськоє художнёє умілство. 2009 рока в Асовді, у художнюй майстернї Атаназа Фединця открыла ся перва русинська ґалерія‑майстерня Рутенія (Ruthenia Műterem Galéria). У колекції вєдно з 500 роботами Атаназа Фединця суть представленї булше ги 100 образув и ґрафик многых пудкарпатськых малярюв, 22 роботы мадярськых и загатарных умілцюв, а также мож увідїти предметы русинського народного умілства.